Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Формою додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)» декларації з ПДВ передбачено подання «уточнюючого» додатка 1. Крім того, Розрахунок коригування є складовою декларації з ПДВ, та його подання є обов’язковим у разі заповнення рядків 4.1, 4.2, 6, 7, 13, 14 декларації.
Отже, подання уточнюючого розрахунку є одним із способів виправлення платником податку самостійно виявлених помилок у показниках раніше поданої декларації з ПДВ, а сам Розрахунок коригування - складовою такої декларації.
З огляду на це, податківці вважають (підкатегорія 101.23 ресурсу "ЗІР"), що виправлення помилок, що виникли при заповненні додатку 1, здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку разом з Розрахунком коригування з відміткою «уточнюючий», в якому числові показники відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком та відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку.
При цьому, якщо така помилка не вплинула на числові показники декларації з ПДВ, то виправлення помилок у Розрахунку коригування проводиться способом коригування.
Так, наприклад, для виправлення запису невірно вказаного ІПН отримувача/постачальника в уточнюючому Розрахунку коригування:
1) повторюється помилковий запис індивідуального податкового номера, при цьому числові показники вказуються зі знаком «–» (тобто сторнуються);
2) вказується повністю (включаючи вартісні показники) вірний запис щодо операції з контрагентом за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки;
3) підсумковий рядок «Усього (+ чи -)», який відповідає рядку податкової декларації з ПДВ, числові показники якого не коригуються, не заповнюється.
