Податківці у підкатегорії 102.20.02 «ЗІР» зауважили, що Законом № 466, який набрав чинності 23.05.2020 р., внесено зміни до порядку оподаткування прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво.
Зокрема змінами, внесеними Законом № 466 до пп. 141.4.7 ПКУ, вилучено норми, які надавали можливість визначати суму прибутку постійного представництва нерезидента, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, або у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, визначати оподатковуваний прибуток контролюючим органом як різницю між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.
Водночас положеннями Закону України від 17.12.2020 р. № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (далі – Закон № 1117), який набрав чинності 01.01.2021 р., передбачено, що норми пп. 141.4.7 ПКУ застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 01.01.2021 року.
До 31.12.2020 р. включно норми пп. 141.4.7 ПКУ застосовуються в наступному порядку.
Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених ст. 39 ПКУ.
У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених ст. 39 ПКУ (п. 60-11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
У зв’язку з цим, платники податку на прибуток підприємств – постійні представництва нерезидентів, у яких об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за звітний період – 2020 рік визначатиметься на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності або шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 можуть використовувати форми Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності та Розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, які затверджено наказом Мінфіну від 13.06.2016 р. № 544 (далі – Наказ № 544).
При цьому постійні представництва нерезидентів не зобов’язані у зв’язку із набуттям чинності Законом № 1117 подавати уточнюючі декларації (розрахунки) за звітні періоди – півріччя таабо три квартали 2020 року, у разі якщо податкова звітність за такі періоди складена відповідно до редакції ПКУ, що діяла на момент такого складання.
На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми, затверджені Наказом № 544.