Коментар до листа ДПС від 26.02.2026 №209/2/99-00-21-01-01-02
Юридична особа отримала передоплату за надання послуг від нерезидента на рахунок, відкритий у платіжній системі Payoneer. Через декілька днів іноземна валюта була перерахована з рахунку Payoneer та зарахована на валютний рахунок підприємства в українському банку.
Піжприємство поставило ДПС три запитання:
- Якою датою слід відображати операцію з отримання іноземної валюти в бухгалтерському обліку: датою зарахування коштів на рахунок у платіжній системі Payoneer чи датою їх зарахування на валютний рахунок підприємства в українському банку?
- Чи виникає у підприємства обов’язок нараховувати курсові різниці на дату зарахування коштів на валютний рахунок в українському банку у зазначеній ситуації?
- На яку дату необхідно складати податкову накладну з ПДВ, якщо місце постачання послуг – митна територія України?
Розглянемо відповіді ДПС щодо питань відображення в обліку та податкових наслідків у разі використання Payoneer.
На яку дату відображати в бухобліку дохід у разі отримання коштів через Payoneer?
Податківці у коментованому листі вказали норми п. 44.1 ПКУ щодо ведення платниками податку на прибуток обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування.
Вони наголосили, що:
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами.
Також були наведені норми пп. 134.1.1 ПКУ щодо об’єкта оподаткування податком на прибуток.
Податківці підкреслили, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Мінфіном.
Питання визначення дати, за якою відображається операція з отримання іноземної валюти через платіжну систему Payoneer, а також порядок изначення курсових різниць за статтями в іноземній валюті для цілей бухгалтерського обліку належить до компетенції Міністерства фінансів України як головного регулятора з питань бухгалтерського обліку.
Не забули податківці також нагадати, що відповідно до абзацу сьомого п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національний банк України» рішення щодо визначення та здійснення валютно-курсової політики, валютного регулювання та управління золотовалютним резервом приймає Правління Національного банку України, до повноважень якого належить їх прийняття.
Важливо!
Відповіді у ДПС щодо дати відображення в обліку доходу у разі отримання коштів через Payoneer та курсової різниці щодо цієї операції немає. З цими питаннями підприємству доведеться звертатися до Мінфіну та НБУ.
Ми вже наводили позицію юриста, що робота з міжнародними платіжними системами, як-от Payoneer чи Wise. зручна, але приховує податкову пастку. Рахунки в цих системах не є банківськими рахунками з погляду українського законодавства. Про це ми писали у цій статті.
Оскільки відповіді у ДПС немає, то на сьогодні без роз’яснення НБУ та Мінфіну найдоцільніше при отриманні грошей на Payoneer – у повному обсязі перерахувати їх на власний офіційний валютний рахунок в українському банку. І по цій даті (зарахування на банківський рахунок) визнавати дохід.
Хоча тут і криється пастка: адже за п. 5 ПСБО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінку доходу може бути достовірно визначено.
Коли (на яку дату, на дату їх надходження у платіжній системі чи на дату їх зарахування на банківський рахунок) Мінфін вважатиме ці кошти власними коштами підприємства, наразі невідомо.
На яку дату нараховувати ПЗ з ПДВ при отриманні коштів через Payoneer
А ось тут у ДПС точка зору вже сформувалася. У листі податківці наголосили, що при здійсненні платником податку операцій з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата зарахування коштів на банківський рахунок або дата належним чином оформленого первинного документа, що засвідчує факт постачання послуг, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше.
А згідно з п. 201.1 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Висновок ДПС:
Якщо за операцією з надання послуг нерезиденту з місцем їх постачання на митній території України оплата послуг є першою подією, то датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та відповідно датою, на яку повинна бути складена податкова накладна за такою операцією, є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.
Тобто якщо першою подією є оплата, то ПЗ з ПДВ виникнуть датою зарахування коштів на банківський рахунок підприємства!
