Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Податківці відповіли щодо ФОП-«єдинника», проте ця відповідь буде актуальною і для випадку перебування померлого ФОП на загальній системі оподаткування. І ось чому.
Заява про відмову від спрощеної системи оподаткування спадкоємцями не подається, оскільки повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у разі смерті, а також відомості відповідної реєстраційної картки є підставою для зняття його з обліку в контролюючих органах.
До того ж, норми Податкового кодексу України не передбачають у такому випадку подання звітності за останній звітний період, на який припадає дата смерті.
Водночас, виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку у разі його смерті або оголошення судом померлим здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
Як саме відбувається сплата податків за померлого ФОП? Про це ми писали тут.
Пунктом 162.3 ПКУ встановлено, що у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає. І у разі переходу спадщини до держави грошові зобов’язання померлої фізичної особи припиняються.
Якщо ж дохід є і є спадкоємці, то особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою, особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (п. 97.4 ПКУ).
Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця.
Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.
Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.
