Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків нагадує, що згідно з пп. 16.1.3 ПКУ, платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Статтями 48 і 49 ПКУ передбачено порядок складання та подання податкової декларації до контролюючих органів.
Згідно з п. 36.1 ПКУ податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором (п. 36.2 ПКУ).
Пунктом 50.1 ПКУ, зокрема, встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ПКУ:
- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
- або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Згідно з п. 54.1 ПКУ крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. №897 (із змінами і доповненнями) (далі – Декларація).
У разі виправлення помилок, що самостійно виявлені платником податку, збільшення (зменшення) податкового зобов’язання відображається у рядках 26, 27, 31 Декларації. При цьому, в уточнюючій Декларації або додатку ВП до звітної Декларації, в залежності від обраного способу виправлення помилок, відображаються вірні показники, а в рядках збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду Декларації – суми помилки з відповідним знаком, допущеної у рядках 26, 27, 31 Декларації.
Виправлення сум штрафних санкцій та пені в Декларації не передбачено.
Разом з цим, відповідно до п. 46.4 ПКУ, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
В Декларації в розділі «Наявність доповнення 14» зазначається зміст доповнення до Декларації, що заповнюється і подається відповідно до п. 46.4 ПКУ.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!