Чи має право самозайнята особа скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та задекларувати кошти, отримані від здійснення господарської діяльності, які не було задекларовано у податковій декларації та з яких не було сплачено відповідні податки і збори? Чи вважатимуться зазначені кошти під час проведення документальної перевірки такими, з яких сплачено усі податки та збори?
ДПС у Черкаській області розповідає, що відповідно до п. 1 підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані, порушуючи податкове та валютне законодавство, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Згідно з п. 3 підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
Таким чином, скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації можуть фізичні особі, у тому числі самозайняті особи.
Крім того, відповідно до пп. «а» п. 4 підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені пп. 14.1.280 і 14.1.281 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (у тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
При цьому відповідно до пп. 7.1 п. 7 підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених пп. «а» п. 4 підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо таку грошову вартість визначено в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначають у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо таку грошову вартість визначено у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, зважаючи на масу та облікову ціну банківських металів, розраховану Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
У разі якщо самозайнята особа має у власності кошти, отримані нею від здійснення господарської діяльності, але такі кошти не було задекларовано у податковій декларації, а також не було сплачено податки, встановлені податковим законодавством, то така особа має право задекларувати вказані кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування за ставкою, визначеною п. 8 підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з абзацом другим п. 13 підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплата декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, у тому числі донарахування грошового зобов’язання, у випадках, передбачених цим підрозділом, звільняє такого декларанта від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), що мали місце у будь-якому з податкових періодів до 01 січня 2021 року.
Враховуючи вищезазначене, зауважимо, що під час проведення документальної перевірки зазначені кошти вважатимуться такими, з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір.
