ДПС у Харківській області повідомляє, що Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» зі змінами і доповненнями (далі – Закон №1404) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до пункту 6 статті 71 Закону №1404 у разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи – підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.
Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція), визначено окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону №1404 підлягають примусовому виконанню.
Особливості виконання рішень про стягнення аліментів визначено розділом XVI Інструкції.
Так, відповідно до пункту 1 розділу XVI Інструкції виконавець розпочинає примусове виконання рішення про стягнення аліментів на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 3акону №1404, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У заяві про примусове виконання рішення, зокрема, зазначаються відомості про спосіб перерахування стягнутих аліментних сум, реквізити рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання аліментних сум (за наявності).
Стягнуті аліментні суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем у письмовій заяві рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження (пункт 2 розділу XVI Інструкції).
Згідно з підпунктом 165.1.14 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-ІІІ зі змінами та доповненнями, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.
Підпунктом «а» пункту 176.2 статті 176 ПКУ визначено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 зі змінами та доповненнями, аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін, відображаються у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) за ознакою доходу «140».
Таким чином, суми утриманих підприємством аліментів з фактичного заробітку (доходу) працівника на підставі постанови виконавця, які перераховані на рахунок виконавчої служби для подальшої їх виплати стягувачу, відображаються в додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «140» із зазначенням реєстраційного номера облікової картки стягувача.