Проміжна фінансова звітність за І квартал 2025 р. подається підприємствами до ДПС у строки, передбачені ПКУ. А саме: у складі (як додаток) декларації з податку на прибуток, яка подається до 12 травня 2025 року (включно).
Також проміжну фінзвітність необхідно подавати до Держстату. Строк за І квартал 2025 року – 30 квітня.
Але що таке «проміжна фінансова звітність» і хто саме має її складати?
Проміжна фінансова звітність
Базовим звітним періодом, за який складається бухгалтерська фінансова звітність (баланс, звіт про фінансові результати тощо) є календарний рік.
Проте для деяких підприємств законодавство встановлює обов’язок складати фінансову звітність за менші періоди (щокварталу).
Таким чином, проміжна фінансова звітність складається за результатами I кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців – наростаючим підсумком з початку року.
Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди. Наприклад, підприємство може складати проміжну фінансову звітність і щомісяця.
А, наприклад, на вимогу власників або інших користувачів підприємство може скласти проміжну фінзвітність на потрібну дату і за потрібний їм період.
Тобто насправді фінансова звітність – це дуже гнучкий інструмент, і скласти її можна за будь-який період. Проте найчастіше вона складається у випадках, передбачених законодавством. А тому під проміжною фінзвітністю, як правило, мається на увазі щоквартальна фінзвітність.
Хто складає проміжну фінансову звітність?
Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними П(С)БО або НП(С)БО в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Про це вказано у п. 2 Порядку №419.
Отже, середні та великі підприємства подають квартальну звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати.
Також це стосується малих підприємств, які складають фінзвітність за формами №1-м, №2-м за НП(С)БО 25 та ведуть облік за НП(С)БО.
А як дізнатися, до якої категорії належите саме ви?
Критерії, за якими визначається належність підприємств до мікро-, малих, середніх та великих, наведено у ст. 2 Закону про бухоблік.
Щоб належати до тієї чи іншої категорії підприємств, достатньо відповідати хоча би будь-яким двом критеріям із трьох протягом двох років поспіль.
Тобто щоб визначитися з формою фінзвітності за І квартал 2025 року, потрібно оцінити показники станом на кінець 2023-го та 2024 років. Докладніше про ці критерії ми писали у 2022 році тут.
Хто не подає проміжну фінзвітність?
Проміжну квартальну фінзвітність не подають, а звітують лише за підсумками року за формами №1-мс, №2-мс за НП(С)БО 25:
- мікропідприємства;
- юрособи – платники єдиного податку;
- представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Це не стосується тих, хто складає фінзвітність за МСФЗ – вони подають і квартальну, і річну звітність.
Отже, якщо підприємство належить за ознаками до однієї з вищезазначених трьох груп і при цьому складає фінзвітність за МСФЗ (навіть за власним бажанням!) – воно подає і проміжну фінзвітність за формами №1-мс, №2-мс.
Фінзвітність як додаток до декларації з податку на прибуток
Фінзвітність подається податковим органам як додаток до декларації з податку на прибуток, у строки, встановлені ПКУ для подання цієї декларації. Декларація з прибутку за І квартал 2025 року подається до 12 травня 2025 року (включно).
Нагадаємо, що для податку на прибуток базовим звітним періодом є якраз квартал! Тому подавати декларацію щокварталу, а отже, і складати для податкової фінзвітність щокварталу, повинні усі платники податку на прибуток. Крім тих юросіб, яким пп. 137.5 ПКУ встановлено річний звітний період, а це, зокрема:
а) новостворені платники;
б) виробники сільськогосподарської продукції;
в) платники податку, у яких дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за попередній рік не перевищує 40 мільйонів гривень.
Як наголошують податківці, при формуванні звітності, яка подається одночасно до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати електронні форми з першою літерою «S». Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за електронними формами з першою літерою «J».
Форма квартальної фінансової звітності
Проміжна щоквартальна звітність суб’єктами господарювання, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, складається наростаючим підсумком з початку звітного року у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Це визначено абзацом 15 п. 2 Порядку №419.
Про те, як скласти перші дві форми «великої» фінзвітності, ми писали тут та тут.
Зауважимо, що до форм фінансової звітності у 2024-му та 2025 роках зміни не вносили, тож діють старі форми і старий порядок їх складання.
Чи впливає воєнний стан на обов’язок з подання фінзвітності?
Щодо подання фінзвітності до Держстату поки що діють спеціальні норми.
У зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні Законом №2115-ІХ передбачено, що, зокрема, юридичні особи подають фінансові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.
У період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до таких юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за таке неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів.
Зауважимо, що наразі вже є законопроєкт, яким буде виключено таку можливість. Тож у разі його прийняття на всіх юросіб поширюватиметься обов’язок щодо своєчасного подання фінзвітності.
А от з податківцями не все так просто.
Згідно з Законом №996-XIV, бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Господарські операції мають бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
І війна цю безперервність та обов'язковість ведення бухобліку та складання фінзвітності – не скасувала!
Отже, якщо у вас через втрату первинних документів та регістрів, знищення комп’ютерів, на яких ви вели облік, ведення бойових дій на території, де зберігаються такі документа та ОЗ, немає можливості скласти фінзвітність за звітні періоди, податківці можуть вважати ці проблеми тимчасовими. Тобто вимагати відновити бухгалтерські документи, а фінзвітність скласти та надати. І суд може їх підтримати. Нещодавно ми розглядали аналогічну справу.
Нині, якщо строк подання фінзвітності припадає на час воєнного стану та через форс-мажор її не було подано, штрафувати вас за затримку не будуть! Проте лише в тому випадку, якщо ви зможете довести, що справді не мали можливості виконати свій обов’язок. Але такою ситуацією не варто зловживати – і як тільки з'явиться можливість скласти та подати таку фінзвітність, краще це зробити одразу, не чекаючи закінчення війни та трьох місяців після неї.