Індивідуальна податкова консультація від 19.03.2025 №1513/ІПК/99-00-21-03-01
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих випадків коригування показників податкових накладних та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Згідно з інформацією, наведеною в зверненні, Підприємством у березні 2024 року укладено договір зі Споживачем послуг, який на той момент не був платником ПДВ, тому податкові накладні за операціями з надання послуг такому Споживачу складалися як на покупця – неплатника ПДВ.
У червні 2024 року Споживач набув статусу платника ПДВ, але повідомив про це Підприємство лише у березні 2025 року, при цьому вимагає виправити дані у раніше складених податкових накладних.
Враховуючи зазначене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо його подальших дій для вирішення ситуації, описаної у зверненні.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2, 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.
Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» – «л» пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу, зокрема такими реквізитами є: повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – покупця (отримувача) товарів / послуг; індивідуальний податковий номер; податковий номер платника податку (покупця).
Пунктом 192.1 статті 192 розділу V Кодексу передбачено, у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.
Розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) – платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).
Податкові накладні та розрахунки коригування складаються за формою та у порядку затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, зі змінами (далі – Порядок №1307).
Пунктом 22 Порядку №21 визначено, що у разі допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, яка не заважає ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У цьому разі таблична частина розділів А та Б розрахунку коригування не заповнюється.
Водночас визначений пунктом 22 Порядку №21 порядок виправлення помилок, допущених в реквізитах заголовної частини, не поширюється на випадки, якщо помилку допущено, зокрема, у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)».
Отже, якщо при здійсненні операції з постачання послуг на дату виникнення податкових зобов’язань складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну на неплатника ПДВ, де у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставлений умовний ІПН «100000000000», при цьому покупець таких товарів зареєстрований платником ПДВ, то постачальник має скласти:
розрахунок коригування з причиною коригування «103», яким показники такої податкової накладної виводяться в нуль. Такий розрахунок коригування складається на дату виявлення помилки та підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем);
податкову накладну на покупця – платника ПДВ, дані якої відповідатимуть первинним (бухгалтерським) документам. Така податкова накладна складається датою виникнення податкових зобов’язань та підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
