Національний банк України з 14 січня пом’якшує низку валютних обмежень та уточнює особливості валютного регулювання, щоб підтримати роботу українського бізнесу.
По-перше, розширюються можливості компаній у межах стимулюючої валютної лібералізації.
НБУ запроваджує новий стимулюючий ліміт – “позиковий”, щоб збільшити гнучкість українських підприємств в управлінні залученими ними коштами з-за кордону. Ключова мета таких змін – створити регуляторне підґрунтя для сприяння реструктуризації “старих” зовнішніх позик вітчизняними компаніями, що важливо для залучення нових ресурсів в економіку України.
Розмір “позикового” ліміту дорівнюватиме сумі коштів, що надійшла за кредитом чи позикою з-за кордону в іноземній валюті на рахунок компанії в українському банку після 1 січня 2026 року.
У межах “позикового” ліміту бізнес зможе здійснити операції, передбачені стимулюючою лібералізацією:
- погашення “старих” кредитів та позик (одержаних до 20 червня 2023 року) й виплата процентів за ними;
- розрахунки за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року;
- повернення нерезиденту-покупцю передоплати за товар, яка була сплачена до 23 лютого 2022 року;
- фінансування власних закордонних відокремлених підрозділів (понад встановлений ліміт);
- репатріація дивідендів (понад встановлений ліміт).
Серед особливостей “позикового” ліміту слід виділити такі:
- у разі погашення основної суми залученого кредиту еквівалентно зменшуватиметься гранична сума в межах “позикового” ліміту;
- після здійснення операцій у межах “позикового” ліміту переказ коштів з України для погашення основної суми залученого кредиту обмежується сумою боргу за кредитом, зменшеною на суму операцій, здійснених у межах ліміту;
- валютні операції в межах “позикового” ліміту здійснюються в банку, на рахунки в якому бізнес отримав залучений кредит.
Інші параметри таких кредитів мають відповідати загальним умовам для “нових” запозичень з-за кордону, встановленим постановою Правління НБУ №18 від 24.02.2022 (зі змінами):
- за кредитом має дотримуватися максимальна процентна ставка в розмірі 12% річних;
- заборонено дострокове проведення платежів за кредитом;
- позичальник-резидент матиме змогу сплачувати за такими кредитами проценти (зокрема за рахунок купленої валюти);
- дозволяється погашення основної суми кредиту (в межах залишку граничної суми “позикового” ліміту) за рахунок власної іноземної валюти та з другого року користування кредитом також за рахунок купленої іноземної валюти.
По-друге, вітчизняні продавці та виробники товарів матимуть змогу переказувати валюту на рахунки фізичних осіб в іноземних банках для відшкодування коштів за повернений / непоставлений товар.
Умови для проведення відповідних операцій є такими:
- повернення коштів здійснюватиметься на рахунок фізичної особи-споживача, з якого проводилася оплата товару;
- сума повернення коштів у валюті платежу не повинна перевищувати вартість товару під час його купівлі;
- продавець/виробник здійснює повернення коштів за товар у порядку та строки, передбачені вимогами Закону України “Про захист прав споживачів”.
Зміни дадуть змогу забезпечити рівні умови для фізичних осіб-споживачів товарів, придбаних на території України, що підтримає привабливість українських виробників. Водночас це не створить додаткового попиту на валюту – він нівелюється продажем валюти, що надійшла в Україну під час купівлі товару.
По-третє, уточнюються особливості регулювання валютних операцій.
Із метою імплементації розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2025 року №1209-р НБУ запровадив кілька заходів у сфері валютного нагляду за граничними строками розрахунків за експорт товарів, а саме:
- передбачив, що вимоги щодо граничних строків розрахунків не поширюватимуться на товари, що експортуються згідно із зовнішньоекономічним договором, право вимоги за яким перейшло до ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” (ЕКА), на суму сплаченого ЕКА страхового відшкодування експортеру товарів. Цей захід сприятиме досягненню головної мети створення та функціонування ЕКА – стимулюванню експорту продукції, робіт та послуг українського походження;
- вилучив експорт страхових послуг з переліку операцій, до яких застосовується вимога щодо дотримання граничних строків розрахунків. У такий спосіб НБУ уніфікував валютне регулювання операцій зі страхування з регулюванням для інших фінансових послуг, на здійснення яких граничні строки розрахунків не поширюються.
Пом'якшення валютних обмежень затверджено постановою Правління Національного банку України №2 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18”, а уточнення валютного регулювання – постановою Правління Національного банку України №3 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року №67”.
Обидві постанови ухвалені 13 січня 2026 року та набрали чинності з 14 січня 2026 року.
У травні 2025 року НБУ розширив формат лібералізаційних заходів, доповнивши його заходами зі стимулюючої лібералізації. Метою такого підходу є сприяння припливу додаткового капіталу в економіку України за рахунок стимулів, закладених у політику пом’якшення валютних обмежень.
Наразі бізнес має змогу здійснити критично важливі для його розвитку операції у межах “інвестиційного” та “донатного” лімітів. “Інвестиційний” ліміт дорівнює обсягу коштів, залучених з-за кордону у валюті у статутний капітал підприємств з 10 травня 2025 року. “Донатний” ліміт розраховується як обсяг коштів, перерахованих компанією з 7 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Із 14 січня 2026 року запрацював також “позиковий” ліміт.