Національний банк України (НБУ) пропонує зобов’язати надавачів платіжних послуг присвоювати кожній платіжній операції маркер низького, середнього або високого ризику, причому операції з високим ризиком мають автоматично зупинятися до з’ясування деталей та отримання підтвердження користувача, свідчить проєкт постанови регулятора.
Зазначається, що операції з низьким ризиком виконуватимуться автоматично, а із середнім ризиком зможуть зупинятися для отримання підтвердження користувача або перевірки працівниками надавача платіжних послуг. Критерії для кожного рівня ризику установи визначатимуть у внутрішніх документах.
Проєкт передбачає запровадження єдиних підходів до моніторингу та реконсиляції платіжних операцій як складових управління операційним ризиком. Надавачі платіжних послуг мають здійснювати моніторинг постійно, а звірку платіжних операцій – щодня.
У разі технічної або іншої неможливості здійснювати моніторинг установа повинна буде проводити платежі лише тоді, коли такий контроль можливий, і повідомити НБУ про інцидент високого рівня критичності негайно, але не пізніше ніж через годину після його виникнення.
Платіжний моніторинг має виявляти нетипові, неакцептовані, помилкові та неналежні операції й не замінюватиме фінансовий моніторинг у сфері протидії відмиванню доходів і фінансуванню тероризму.
Для виявлення нетипових операцій надавачі платіжних послуг зможуть використовувати моделі на основі штучного інтелекту та машинного навчання. У разі їх застосування установи повинні будуть забезпечувати постійне навчання моделей і регулярне оновлення вхідних даних.
До ознак нетипової поведінки проєкт відносить, зокрема, відкриття значної кількості рахунків або випуск платіжних засобів, концентрацію однотипних операцій, нетипові суми й надмірну частоту переказів. Одним із наведених прикладів є надходження понад 10 поповнень менш ніж за 60 хвилин.
Надавачі платіжних послуг повинні будуть вести перелік користувачів, операції яких потребують посиленого контролю. До нього, зокрема, вноситимуть фізосіб, які передали право розпоряджатися рахунком сторонній особі, торговців, які порушили правила приймання електронних платіжних засобів, а також отримувачів, фактична діяльність яких не відповідає присвоєному коду категорії торговця.
Інформацію у такому переліку зберігатимуть протягом року. Під час моніторингу надавачі зможуть розглядати встановлення користувачам лімітів на операції, обмежень щодо кількості платіжних інструментів або відкриття інших рахунків відповідно до договорів та внутрішніх документів.
Проєкт також установлює заходи проти міскодингу – невідповідності присвоєного отримувачу коду категорії діяльності його фактичній роботі. Еквайри мають перевіряти діяльність отримувачів, аналізувати платежі та їх аномальні сплески, а також інформацію на сайтах, у соціальних мережах, чат-ботах і застосунках.
Окремі процеси моніторингу можна буде передати процесинговій установі на аутсорсинг, однак відповідальність залишатиметься за надавачем платіжних послуг. Залучена установа не зможе самостійно зупиняти й аналізувати нетипові операції, вирішувати питання щодо їх виконання, змінювати правила або встановлювати маркери ризику.
Вимоги поширюватимуться на банки та небанківських надавачів платіжних послуг, крім малих платіжних установ. Після ухвалення постанови вони матимуть 90 днів із дня набрання нею чинності, щоб привести свою діяльність у відповідність до нових правил.
Центробанк приймає зауваження та пропозиції до проєкту до 31 липня 2026 року включно.
За оцінкою Нацбанку, впровадження вимог не потребуватиме витрат громадян, однак учасники ринку можуть зазнати додаткових витрат у разі залучення сторонніх організацій до моніторингу операцій на умовах аутсорсингу.
