Коментар Нацбанку щодо рівня інфляції в жовтні 2026 року

Національний банк розповів, що у жовтні 2026 року інфляція значно пришвидшилася – до 11,0% у річному вимірі. У місячному вимірі ціни зросли на 1,8%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.

Показники загальної та базової інфляції були близькими до прогнозу Національного банку, опублікованому в Інфляційному звіті за жовтень 2026 року. Високий ціновий тиск зумовлювався насамперед подальшим подорожчанням пального, а також руйнуванням логістичної інфраструктури, що тиснуло на ціни широкого кола продовольчих та непродовольчих товарів.

Інфляція пального зросла до 53,9% р/р

Протягом місяця найбільше подорожчали дизельне пальне та автогаз. Дизельне пальне – унаслідок зростання світових цін, ускладнення імпорту та підвищеного попиту з боку власників генераторів. Автогаз – у результаті скорочення пропозиції через пошкодження газонаповнювальних станцій, логістичних обмежень імпорту, а також через подорожчання пропану й бутану в Європі, спричинене порушенням постачань та сезонним зростанням попиту.

Зростання цін на сирі продукти харчування незначно пришвидшилося до 6,8% р/р

Овочі борщового набору дорожчали швидше на тлі менших урожаїв і вищих витрат на зберігання, а цукор – в очікуванні зниження виробництва через скорочення площ під цукровим буряком до мінімуму за 35 років. Зростання цін на банани пришвидшилося через подорожчання імпортної логістики на тлі блокування морських портів. Здешевлення курятини пригальмувало через збільшення виробничих витрат унаслідок перебоїв з електропостачанням та масового переходу птахофабрик на дизельні генератори. Додатково позначалася нестача робочої сили, що призвела до скорочення виробництва частиною господарств. Натомість ціни на яйця знизилися після різкого зростання у вересні. Також у річному вимірі подешевшали огірки на тлі високої бази порівняння.

Базова інфляція суттєво зросла до 9,7% р/р

Темпи зростання цін на оброблені продукти харчування пришвидшилися (до 11,1% р/р). Швидше зростали ціни на кисломолочні продукти – через уповільнення падіння цін на молочну сировину, збільшення логістичних витрат і витрат на пальне. Суттєво зросли ціни й на сири внаслідок подорожчання сировини, зумовленого високим зовнішнім попитом на сухе знежирене молоко, а також скорочення імпорту продукції через удари по логістичній інфраструктурі.

Надалі зростали ціни на кондитерські вироби на тлі суттєвого подорожчання основних інгредієнтів – цукру та молочної сировини. Ціни на продукти холодного зберігання (зокрема пельмені) підвищувалися через збільшення виробничих витрат унаслідок перебоїв з електропостачанням та переходом на дизельні генератори.

Натомість зростання цін на соняшникову олію пригальмувало як завдяки здешевленню соняшнику на внутрішньому ринку на тлі нового врожаю, так і через проблеми з її експортом.

Зростання цін на непродовольчі товари відчутно пришвидшилося (до 5,1% р/р). Найбільший внесок мало подорожчання ліків через вищі витрати дистриб’юторів на логістику, оренду менших складських приміщень та енергозабезпечення після знищення складів. Також швидше, ніж у вересні, дорожчали електроніка, побутова техніка, засоби гігієни, побутова хімія та паперові вироби. Ціни на електроніку зростали через світовий дефіцит чипів пам’яті, а втрати товарних запасів унаслідок руйнувань прискорювали перенесення вищих світових цін на внутрішній ринок.

Темпи зростання цін на послуги також пришвидшилися (до 14,6% р/р). Вагомим чинником було підвищення тарифів на мобільний зв’язок. Швидше дорожчали й медичні послуги лікарень та діагностичні послуги. На тлі посилення внутрішньої міграції надалі дорожчала оренда житла.

Зростання адміністративно регульованих цін пришвидшилося до 14,2% р/р

Така динаміка зумовлювалася передусім підвищенням тарифів на водопостачання та подорожчанням алкогольних напоїв. Водночас річні темпи зростання цін на тютюнові вироби сповільнилися.

Ціновий тиск посилюватиметься до початку 2027 року. Подорожчання пального та наслідки руйнувань виробничої й логістичної інфраструктури і надалі підвищуватимуть витрати бізнесу та впливатимуть на ціни через прямі й вторинні ефекти. Додатковий тиск створюватиме очікуване розширення бюджетних стимулів наприкінці року. Надалі інфляція поступово сповільнюватиметься завдяки вичерпанню ефектів паливного шоку та послабленню тиску з боку заробітних плат на тлі слабкої економічної активності. Вагому роль у зниженні інфляції відіграватимуть і заходи монетарної політики НБУ.