Для розкриття банківської таємниці достатньо й рішення суду

Що може належати до банківської таємниці? Наприклад, персональні дані про діючих клієнтів банку, отримані банком офіційно; відомості про майно, яке перебуває на зберіганні у банку (про власника майна, перелік майна та його вартість, про види банківського збереження); інформація про осіб, які хотіли стати клієнтами банку, але з певних причин ними не стали; інформація про клієнтів, які вже припинили свої відносини з банком (див. Узагальнення ВСУ від 21.12.2009 р.).
Розкриття банківської таємниці може здійснюватися у двох формах:
1) адміністративній — забезпечується на вимогу державного органу та без попереднього звернення до суду;
2) судовій — надається банком, але на вимогу суду чи за рішенням суду.
Увага! При вирішенні справ про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, суди повинні ретельно перевіряти законність підстав звернення, зокрема, органів ДПС із заявами про розкриття банківської таємниці за правилами ЦПК з метою виключення дій працівників податкової міліції, пов’язаних із проведенням оперативно-розшукових дій чи розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно платників податків (посадових осіб), що перебувають у їхньому провадженні.
Адже, по-перше, поняття «інформація, яка є банківською таємницею» та «виїмка» не є тотожними. По-друге, у порядку цивільного судочинства не підлягають розгляду заяви, пов’язані з оперативно-розшуковою діяльністю чи розслідуванням кримінальних справ.
Справи про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юрособи чи фізособи розглядаються судами за правилами окремого (непозовного) провадження.
За результатами розгляду таких справ суд ухвалює рішення, яке публічно не проголошується, бо справа розглядається у закритому судовому засіданні.
НБУ зі свого боку звертає увагу на дві обставини.
Обставина 1. Банки зобов’язані виконувати судові рішення (постанови, ухвали) про розкриття банківської таємниці, що набрали законної сили, та розкривати інформацію в обсязі, визначеному у відповідному рішенні суду, з обов’язковим урахуванням вимог глави 2 Правил щодо порядку оформлення документів, що містять гриф «Банківська таємниця».
Обставина 2. З огляду на встановлений порядок ухвалення судових рішень вони у розумінні статті 62 Закону про банки не є вимогою державного органу. Тож за наявності такого рішення суду про розкриття банківської таємниці оформлення додаткових вимог, як це передбачено для державних органів, не потрібно.