Ми вже розповідали, що НБУ хоче оновити порядок відкриття та закриття рахунків клієнтів банків.
Крім того, Нацбанк вирішив ще внести зміни у п. 14 р. І Інструкції про відкриття та закриття рахунків. Цей пункт стосується порядку здійснення операцій за рахунком. Зокрема, в нього буде додано новий абзац: «Забороняється використовувати поточні рахунки фізосіб-підприємців/фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність для здійснення операцій, пов’язаних із власними потребами».
Ця норма стосується всіх фізосіб-підприємців незалежно від обраної системи оподаткування та фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність*.
Таким чином, у разі прийняття проекта НБУ під забороною для всіх ФОПів та самозайнятих осіб буде як зняття коштів з каси банку та банкоматів, так і проведення безготівкових розрахунків для власних потреб.
Що вважати за власні потреби, поки що чітко не визначено. Але вже зараз зрозуміло, що йдеться про витрати, які не пов'язані з веденням підприємницької діяльності. Тобто самозайнятим особам заборонено буде оплачувати з таких рахунків товари та послуги для власного, не підприємницького споживання. Це обмеження буде стосуватися і проведення розрахунків через платіжний термінал за допомогою картки від підприємницького рахунку.
У разі ж зняття через касу банку коштів з підприємницького рахунку банк буде вимагати від ФОП підтвердні документи, на підставі яких здійснюються готівкові розрахунки. Про це ми писали тут (але на той момент та зараз ще можна знімати з підприємницького рахунку готівку для особистого користування).
Такими документами можуть бути:
- закупівельний акт;
- закупівельна відомість;
- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, кредитний договір;
- договір поставки;
- договір транспортування;
- договір зберігання, інші звітні документи.
Що буде за порушення?
Прямих штрафів за проведення заборонених операцій не встановлено.
До того ж за ст. 44 ГКУ ФОП мають право вільно розпоряджатися прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
Але просто отримати ці кошти в касі банку без надання підтвердних документів, на що вони знімаються, буде неможливо.
Щодо оплати за допомогою картки, то податківці під час перевірок будуть ретельно перевіряти видаткові операції підприємців та визнавати такі власні витрати витратами в межах підприємницької діяльності, а також вимагатимуть документи щодо таких витрат.
Тобто єдиний вихід в цій ситуації - перевести кошти з підприємницького на особистий рахунок фізособи, і вже далі використовувати їх на власні потреби.
Головне, щоб податківці не почали роз'яснювати, що такий переказ є виплатою доходу самозайнятої особи звичайній фізособі (а таке вже було). Адже, як відомо, фізособа-підприємець стає податковим агентом щодо ПДФО та військового збору. Тож податківці можуть спробувати донарахувати ці податки під час перевірок.
Крім того, виникне питання: чи треба такий переказ показувати в формі №1ДФ?
Нагадаємо, що неподання ф. №1ДФ, як і незазначення в ній певного оподаткованого доходу, призводить до штрафу у розмірі 510 гривень. Дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.
У разі першого виявлення несплати ПДФО та військового збору протягом 1095 днів застосовується штраф на рівні 25% несплаченої (несвоєчасно сплаченої) суми ПДФО; за друге порушення – штраф на рівні 50%; а за третє та наступні – штраф на рівні 75%.
Поки що позиція податківців з цього приводу невідома. Ми обов’язково подамо запит на ІПК і повідомимо про результати.
Господарські витрати
Є ще один момент – крім власних (особистих) витрат у самозайнятої особи можуть бути витрати, пов’язані з господарською діяльністю.
Але ФОП-«єдинники» І, ІІ та ІІІ (неплатник ПДВ) за нормами ПКУ не мають вести облік витрат. Тому зрозуміло, що первинні документи про те, куди пішли отримані кошти, на що саме вони витрачені, до цього моменту такі підприємці не зберігали. Відповідно під час перевірок можна грунтуватися на цьому.
А ось фізособи-«єдинники» ІІІ групи (платники ПДВ) та фізособи-«загальники» повинні вести облік витрат. Тож у них мають бути у наявності відповідні документи щодо витрат.
Що буде за неведення та незбереження документів щодо витрат?
Податківці наполягають, що за незбереження первинних документів (не всіх, а лише тих, які треба зберігати відповідно до ст. 44 ПКУ!) до платників податків можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ПКУ. Розмір штрафу становить 510 гривень. За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, передбачено штраф в розмірі 1020 гривень.
Крім того, до фізосіб, які не ведуть або ведуть з порушенням облік доходів та витрат, застосовується відповідальність у формі адміністративного штрафу. За ст. 163-1 КпАПУ незбереження первинних документів тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн). Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн).
Але, знову повторюємо: застосувати ці штрафи податківці мають право лише в тому випадку, коли ПКУ встановлено обов’язок складання та зберігання таких документів!
І те, що банки вимагатимуть такі документи для зняття готівки, не є підставою для застосування штрафів, встановлених ПКУ.
До 12 вересня є можливість надати зауваження до проекта НБУ
Зауваження та пропозиції до проектп приймаються до 12 вересня 2019 року на поштову та електронну адресу Національного банку України. Поштова адреса: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, Національний банк України, Департамент платіжних систем та інноваційного розвитку. Електронна адреса: 22SPRA@U1H0; nbu@bank.gov.ua Про це ми вже вказували тут.
***
UPD від 16.08.2019 р.
На своїй сторінці у Фб НБУ повідомив, що запропоновані ним зміни до Інструкції були некоректно інтерпретовані ЗМІ, назвав інформацію, викладену у статті, такою, що не відповідає дійсності та пообіцяв надати роз'яснення.
Які роз'яснення надав НБУ і як мають діяти підприємці, щоб все ж таки витратити зароблені кошти і не порушити чинне законодавство, читайте тут, а основна ідея - на картинці нижче.
