Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Національний банк України переглянув окремі вимоги до оцінки фінансового стану боржників – органів місцевого самоврядування під час розрахунку розміру кредитного ризику.
Зокрема, банки можуть визначати клас позичальника муніципалітету - емітента цінних паперів на підставі його кредитного рейтингу. У разі відсутності такого рейтингу за гривневими цінними паперами банки мають право визначати клас позичальника на підставі кредитного рейтингу України за міжнародною шкалою, зниженого на один рівень.
Водночас нижню межу діапазону компоненту розрахунку кредитного ризику, що відображає рівень втрат унаслідок дефолту позичальника (LGD), для державних та муніципальних цінних паперів було знижено до 0,6.
Також регулятор підвищив значення коефіцієнтів, з якими муніципальні облігації приймаються як застава під час розрахунку кредитного ризику.
Такі зміни сприятимуть активнішій кредитній підтримці банками органів місцевої влади, розвитку регіональних інфраструктурних проєктів та ринку цінних паперів загалом та є продовженням кроків Національного банку, які він здійснює для відновлення кредитування та підтримки економіки.
Крім того, до 1 січня 2022 року банкам продовжено дозвіл не застосовувати під час визначення прийнятності забезпечення вимогу щодо наявності договору страхування предмета застави.
Відповідні зміни прийняті постановою Правління НБУ від 30 листопада 2020 року №150 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”. Постанова набирає чинності з 2 грудня 2020 року.
