Правління Національного банку України ухвалило рішення залишити облікову ставку на рівні 25% річних. Курсова стабільність, підтримана цим рівнем облікової ставки і додатковими заходами Національного банку України, і надалі сприятиме збереженню керованості інфляційних процесів.
Інфляція в умовах війни очікувано зростає, але залишається керованою.
Споживча інфляція в Україні становила до 24,6% р/р у вересні, а базова інфляція перевищила 20% р/р. За попередніми оцінками Національного банку, прискорення інфляції триває й у жовтні.
Основними чинниками зростання інфляції залишаються наслідки повномасштабної війни росії проти України. Серед них: порушення ланцюгів постачання, руйнування виробництв, скорочення пропозиції товарів та послуг, збільшення витрат бізнесу. Ще одним проінфляційним чинником був ефект перенесення на ціни коригування офіційного курсу гривні до долара США. Подальше зростання інфляції у світі теж позначалося на цінах в Україні.
Водночас фактична цінова динаміка була очікуваною та навіть дещо нижчою за липневий прогноз Національного банку. Фіксація тарифів на житлово-комунальні послуги і насичення внутрішнього ринку пальним разом зі збереженням його пільгового оподаткування стримували зростання цін. Планове зменшення обсягів монетизації бюджету, а також додаткові заходи Національного банку з калібрування валютних обмежень сприяли зниженню тиску на валютному ринку і відповідно стримували погіршення очікувань.
Цього року інфляція сягне близько 30%, але в наступні роки вона має сповільнитися за умови очікуваного зниження безпекових ризиків і злагодженої монетарної та фіскальної політики.
Через негативний вплив повномасштабної війни на пропозицію товарів та очікування економічних агентів інфляція прискориться до 30% наприкінці поточного року. Проте такі темпи зростання цін можна вважати доволі помірними з огляду на виклики наймасштабнішої європейської війни з часів Другої світової та багаторічні інфляційні рекорди в багатьох країнах світу. Ціновий тиск та очікування залишатимуться контрольованими, що закладає фундамент для поступового сповільнення інфляції.
Національний банк очікує, що темпи зростання цін почнуть сповільнюватися з наступного року завдяки поступовому налагодженню логістики та виробництва, зниженню світової інфляції та помірно жорстким монетарним умовам. Цей процес прискориться всередині року з огляду на ефекти високої бази порівняння та очікуване послаблення безпекових ризиків, яке є ключовим припущенням нового прогнозу Національного банку. Останнє сприятиме суттєвому зниженню інфляційних очікувань і ризиків для підприємницької діяльності, зменшенню виробничих витрат, налагодженню логістики, у тому числі через чорноморські порти, та відновленню виробничих потужностей. Усе це призведе до подальшого нарощування пропозиції та стабілізації споживчих цін. Виважена боргова політика уряду з відмовою від монетизації дефіциту бюджету додатково сприятиме поліпшенню інфляційних очікувань.
Під дією відповідних чинників інфляція наступного року сповільниться до 20,8%, а ще за рік – нижче 10%. Швидшому сповільненню інфляції в наступні роки заважатиме передусім висока вартість енергоносіїв, що спонукатиме до поетапного приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до ринкових рівнів.
Після глибокого падіння на початку війни економіка України пожвавлюється. Поступове відновлення продовжиться в 2023–2024 роках.
Економічна активність у ІІ–ІІІ кварталах 2022 року поволі відновлювалася завдяки подальшому звільненню українських земель, адаптації бізнесу до нових умов та роботі "зернового коридору". Останній фактор зумовив додатний внесок у ВВП порівняно з липневим прогнозом.
Однак наявні логістичні проблеми, особливо в металургії, руйнування потужностей, зокрема в енергетиці, та зниження реальних доходів населення стримують відновлення економіки. Значний від’ємний внесок у зміну реального ВВП очікувано має і сільське господарство – як через нижчі показники врожайності цього року, так і значно менші посівні площі. Через це Національний банк лише незначно поліпшив оцінку падіння ВВП в поточному році – до близько 32%.
Закладене в прогноз послаблення безпекових ризиків із середини 2023 року стане ключовим чинником майбутнього відновлення економіки. Зокрема, повноцінне поновлення роботи чорноморських портів дасть змогу суттєво наростити український експорт. Значна бюджетна підтримка стимулюватиме споживчий попит та інвестиції у відбудову країни.
Водночас значний масштаб втрат робочої сили та виробничих потужностей, високі світові ціни на енергоносії та суттєві потреби в імпорті на етапі повоєнного відновлення гальмуватимуть пожвавлення економіки. За таких умов темпи зростання ВВП України в наступні роки будуть стриманими – на рівні 4–5%.
Обмежені можливості експорту через наслідки війни, висока міграція та значні потреби економіки в імпорті для відбудови зумовлять повернення дефіциту поточного рахунку в наступні роки.
Міжнародна фінансова допомога та пожвавлення експорту сприяли нарощуванню валютних надходжень в Україну. З початку повномасштабного вторгнення обсяги офіційного фінансування сягнули близько 23 млрд дол. США. Левова частка цих коштів надійшла у вигляді грантів упродовж останніх місяців.
Експорт товарів восени сягнув найвищих значень із початку війни завдяки запуску "зернового коридору" та рекордному нарощуванню поставок електроенергії в ЄС. Коригування офіційного курсу гривні та скасування пільгового оподаткування сповільнили відновлення імпорту товарів. У результаті сформувався значний профіцит поточного рахунку.
З наступного року поточний рахунок повернеться до дефіциту. З одного боку, у 2023–2024 роках очікуються високі обсяги міжнародної фінансової допомоги, зокрема у вигляді грантів. Закладене в прогноз поліпшення безпекової ситуації сприятиме подальшому нарощуванню експорту, а перекази трудових мігрантів залишатимуться не нижче довоєнного рівня.
З іншого боку, відбудова країни потребуватиме значних обсягів імпорту. Крім того, через все ще високі безпекові ризики рівень міграції залишатиметься суттєвим, що відображатиметься в значних обсягах імпорту послуг за статтею "Подорожі".
Подальша співпраця з міжнародними партнерами залишається важливим чинником підтримання функціонування економіки в умовах повномасштабної війни та післявоєнного відновлення.
Міжнародна фінансова допомога стала основним джерелом покриття значних бюджетних потреб під час повномасштабної війни. Дефіцит бюджету в наступні роки зменшуватиметься, але все ще перебуватиме на високому рівні через потребу підтримання обороноздатності країни та безперебійного функціонування економіки.
Отже, співпраця з міжнародними партнерами залишатиметься критично важливим джерелом наповнення бюджету. Міжнародна підтримка також дасть змогу Національному банку утримувати золотовалютні резерви на достатньому рівні, забезпечувати контрольованість очікувань та макрофінансову стабільність.
Ключовим припущенням прогнозу є суттєве зниження безпекових ризиків із середини 2023 року. Основним ризиком для економічного розвитку залишається триваліший термін повномасштабної військової агресії росії проти України.
Національний банк переглянув ключове припущення прогнозу щодо безпекової ситуації. Базовий сценарій нового макропрогнозу передбачає відчутне зменшення безпекових ризиків лише з середини наступного року. Відповідно і повноцінне розблокування морських портів, зниження премії за ризик України та збільшення інвестицій у відновлення країни відтерміновано у часі.
Якщо термін повномасштабної війни буде тривалішим, ніж у базовому сценарії поточного прогнозу, довше зберігатимуться пригнічений попит, низькі інвестиції та логістичні обмеження для експорту. За таких умов відновлення української економіки буде повільнішим, а інфляція – вищою, ніж очікується зараз.
Актуальними для прогнозу є також інші ризики, реалізація більшості з яких погіршуватиме динаміку інфляції та стримуватиме економічне відновлення.
Зокрема:
- зберігається, попри певне послаблення, ризик розбалансування державних фінансів з огляду на непередбачуваний характер війни, можливі проблеми з ритмічністю надходження міжнародної допомоги та появою додаткових бюджетних потреб. Окремою проблемою може стати формування великих квазіфіскальних дефіцитів в енергетичній сфері, ураховуючи високу вартість енергоносіїв;
- терористичні атаки рф на об’єкти української енергетичної інфраструктури посилюють ризики, пов’язані з проходженням прийдешньої зими. Нестача потужностей призведе до необхідності економії енергії та тимчасового відключення як побутових споживачів, так і підприємств. Це матиме наслідком скорочення обсягів виробництва;
- тривалість та інтенсивність воєнних дій разом із "енергетичним терором" посилюють ризики неповернення значної частини громадян, що виїхали за кордон, а також додаткового виїзду населення з України. Демографічна криза загальмує повоєнне відновлення через скорочення споживчого попиту та загострення структурних проблем на ринку праці;
- зберігається ризик припинення роботи "зернового коридору" та блокування морських портів України з боку рф. Це значно ускладнить експорт продовольства, зменшить валютні надходження в країну та фінансові можливості аграріїв для проведення посівної кампанії і відповідно негативно позначиться на економіці країни як наприкінці цього року, так і наступного року.
Натомість швидка реалізація плану відновлення для України з відповідним припливом іноземних інвестицій та значними обсягами фінансування відбудови можуть пришвидшити економічне зростання до двознакового рівня, а також сприяти швидшому поверненню інфляції до цілі Національного банку в 5%.
З огляду на близьку до прогнозу інфляційну динаміку та зміщений вгору баланс ризиків на горизонті політики, Правління Національного банку вирішило залишити облікову ставку на рівні 25%.
Підтримання курсової стабільності та захист міжнародних резервів потребують забезпечення привабливої дохідності гривневих активів упродовж тривалого часу. Цьому, зокрема, сприятиме і збереження облікової ставки на поточному рівні.
Ставки за гривневими депозитами дедалі зростають у відповідь на червневе підвищення облікової ставки за траєкторією, близькою до очікуваної. Також підвищення ставок Міністерством фінансів України за гривневими ОВДП на останньому аукціоні, безумовно, вітається Національним банком. По-перше, такий крок дав змогу суттєво збільшити обсяги залучень порівняно з попередніми аукціонами, що зменшує необхідність емісійного фінансування бюджету. По-друге, надав додаткового імпульсу іншим ставкам на фінансовому ринку, що важливо для забезпечення привабливої дохідності гривневих активів.
З метою стабілізації курсових очікувань та зниження тиску на міжнародні резерви Національний банк розробив новий механізм, який розширить можливості населення захистити свої заощадження від ризику курсових коливань та сприятиме зниженню попиту на готівкову валюту.
Такий інструмент створить для банків економічні мотиви для запровадження відповідного продукту для приватних клієнтів, сприятиме посиленню монетарної трансмісії та стійкості режиму фіксації офіційного курсу.
Крім того, Національний банк напрацював комплекс можливих заходів для посилення монетарної трансмісії та оптимізації структурного профіциту гривневої ліквідності. Деталі дизайну цих заходів обговорюються в межах поточних консультацій Національного банку та Міністерства фінансів України з Міжнародним валютним фондом.
Оновлений прогноз, як і попередній, передбачає збереження облікової ставки на рівні 25% щонайменше до ІІ кварталу 2024 року. Національний банк готовий за потреби підвищити ключову ставку понад прогноз, а також надалі вживатиме додаткових заходів для захисту міжнародних резервів і збереження керованості інфляційних процесів.
Новий детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 27 жовтня 2022 року.
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала прийняттю Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 31 жовтня 2022 року.
Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 08 грудня 2022 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.
Довідник редакції «Дебет-Кредит» щодо облікової ставки НБУ за 2013-2022 роки дивіться тут.
***
Читайте також:
- НБУ продовжив дію підвищеної облікової ставки на рівні 25% річних
- НБУ залишив без змін підвищену облікову ставку на рівні 25% річних
- НБУ суттєво підвищив облікову ставку – до 25% річних
- НБУ знову зберіг ставку на рівні 10%
- НБУ знову збільшив облікову ставку. Цього разу до 10%
- НБУ збільшив облікову ставку до 9%
- НБУ зберіг облікову ставку на рівні 8,5%
- НБУ збільшив облікову ставку до 8,5%
- НБУ встановив облікову ставку на рівні 8%
- НБУ зберіг облікову ставку на рівні 6%
- Увага! З 12 червня НБУ знизив облікову ставку до 6%
- Увага! НБУ з 24 квітня знизив облікову ставку до 8%
- Увага! НБУ знизив облікову ставку до 10%
- Увага! НБУ знизив облікову ставку до 11%
- НБУ знову зберіг облікову ставку на рівні 6%
- НБУ зберіг облікову ставку на рівні 6%
- НБУ залишив облікову ставку на рівні 6%
- НБУ збільшив облікову ставку до 6,5%
- НБУ підвищив облікову ставку до 7,5%
- НБУ зберіг облікову ставку на рівні 7,5%