Нацбанк розповідає, що у лютому 2023 року тривало сповільнення споживчої інфляції у річному вимірі (р/р) – до 24,9% з 26,0% у січні. У місячному вимірі ціни зросли на 0,7%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.
Фактичні темпи зростання цін були нижчими за траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованого в Інфляційному звіті за січень 2023 року, внаслідок більшої, ніж припускалося, пропозиції продовольства та пального, а також кращої ситуації в енергетиці. Інфляцію також стримувало поліпшення інфляційних очікувань та сприятлива ситуація в готівковому сегменті валютного ринку, в тому числі завдяки вжитим НБУ заходам. Ці чинники знівелювали ефекти від вищих витрат бізнесу, понесених, зокрема, з метою забезпечення безперервної діяльності в умовах відключень електроенергії.
Базова інфляція в лютому сповільнилася до 22,7% р/р з 23,2% р/р у січні
Подорожчання оброблених продовольчих товарів суттєво пригальмувало (до 27,8% р/р) передусім завдяки стабілізації ситуації в енергетиці та зменшенню витрат бізнесу. Так, нижчими темпами зростали ціни на хліб та борошняні вироби, безалкогольні напої, а також консерви. З огляду на ліпшу ситуацію в енергетиці та зниження експортних цін, повільніше зростала вартість молочних продуктів, а також соняшникової олії. Зміцнення гривні в готівковому сегменті валютного ринку сповільнило подорожчання імпортних продуктів.
Зростання цін на непродовольчі товари практично залишилося на рівні попереднього місяця (22,2% р/р). Подорожчання цих товарів стримувалося поліпшенням інфляційних очікувань, у тому числі через сприятливу ситуацію в готівковому сегменті валютного ринку, а також слабким та нерівномірно розподіленим за товарами й регіонами споживчим попитом. Повільніше зростали ціни на окремі товари особистого догляду, електроніку, фармацевтичні товари, меблі та автомобілі. Натомість прискорилося подорожчання товарів для дому, одягу та взуття, що відображало збільшення витрат бізнесу в попередні місяці для забезпечення енергетичної автономності.
Темпи зростання вартості послуг також майже не змінилися (15,6% р/р). Туристичні послуги, послуги закладів громадського харчування, готелів, кінотеатрів дорожчали повільніше, що може пояснюватися як слабшим попитом, так і поліпшенням ситуації з енергопостачанням. Натомість вищими темпами зростала вартість медичних, страхових, ветеринарних, телекомунікаційних послуг – під впливом збільшення витрат. Прискорилося й подорожчання послуг електриків та сантехніків з огляду на збереження високого попиту через наслідки відключень електроенергії.
Темпи зростання цін на сирі продукти харчування зменшилися до 38,0% р/р
Нижчими темпами дорожчали борошно та крупи, зважаючи на кращі, ніж очікувалося, врожаї. Сповільнилося зростання цін на м’ясо завдяки зниженню цін на корми та слабкий попит. Нижчі імпортні ціни стримували здорожчання цитрусових. Деокупація частини Херсонщини минулого року та подальше налагодження поставок до регіону також стримували зростання вартості сирих продуктів харчування.
Водночас через скорочення пропозиції внаслідок низького врожаю вищими темпами зростали ціни на овочі, зокрема на цибулю, моркву та тепличні овочі. Останні дорожчали ще й з огляду на зростання витрат бізнесу в попередні місяці через дефіцит електроенергії, а також наслідки землетрусу в Туреччині. Крім того, прискорилося подорожчання яєць.
Підвищення адміністративно регульованих цін сповільнилося до 14,4% р/р
Повільніше дорожчали алкогольні напої під впливом слабшого попиту та достатньої імпортної пропозиції. Пригальмувало й зростання цін на транспортні послуги завдяки стабілізації цін на пальне. Мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення також стримував адміністративну інфляцію. Натомість з огляду на планове підвищення акцизів подорожчання тютюнових виробів очікувано прискорилося.
Значно зменшилися темпи подорожчання пального – до 42,0% р/р
Це насамперед пояснюється зниженням світових цін на нафту в річному вимірі. Вагомий вплив також мали зменшення дефіциту електроенергії та попиту на пальне, у тому числі завдяки теплій погоді, накопиченим громадянами та бізнесом запасам.
Інфляція сповільнюється другий місяць поспіль. Зниження інфляції почалося раніше і відбувається швидше, ніж передбачав січневий прогноз Національного банку. Водночас зберігаються ризики посилення інфляційного тиску з огляду на високі безпекові ризики і тимчасовий характер окремих чинників, що зумовили відхилення інфляції від прогнозу.
З метою мінімізації ризиків та забезпечення стійкого зниження інфляції й надалі Національний банк зберігає облікову ставку на рівні 25% та вживає додаткових заходів для посилення привабливості гривневих активів і підтримання курсової стабільності.