Національний банк України виступив проти ідеї відмови України від готівкової форми грошей. Про це НБУ повідомив у відповідь на запит ЕП.
"На нашу думку, повна відмова від готівкових розрахунків в Україні сьогодні неможлива, особливо враховуючи воєнний стан. Адже у сучасних умовах громадяни повинні мати доступ до готівки, щоб мати можливість задовільняти свої базові потреби навіть у разі настання ймовірних критичних подій (блекаутів, воєнних дій тощо)", — зазначають у регуляторі.
Там нагадують, що відповідно до чинного законодавства грошові кошти в Україні існують у готівковій (у формі грошових знаків) та безготівковій (у формі записів на рахунках) формах. Обидві форми гривні є законними платіжними засобами, які приймаються усіма особами без будь-яких обмежень на всій території України.
Водночас у НБУ зазначають, що працюють над запровадженням третьої форми гривні — цифрових грошей або е-гривні. На відміну від безготівкових коштів, е-гривні існуватимуть у вигляді коду, а не записів на рахунках у банках чи небанківських установах.
Наразі е-гривні перебувають на етапі пілотного проєкту. НБУ проводить як тестування технологічної основи електронних грошей, так і аналіз потенційного впливу запуску е-гривні на макроекономічну та фінансову стабільність.
"Варто додати, що рішення про доцільність широкомасштабного випуску е-гривні в Україні на сьогодні неприйняте. Водночас Національний банк підходитиме до питання широкомасштабного випуску власної цифрової валюти зважено та враховуючи, зокрема, потенційний вплив від її запровадження на фінансову систему держави", — наголосили у регуляторі.
Коли цифрові гроші НБУ можуть потрапити в обіг?
У Нацбанку не поспішають із запуском у широкий обіг своїх цифрових грошей. Хоча у вересні - грудні 2018 року український центробанк був одним із перших у світі, хто запустив проєкт із тестовими розрахунками е-гривнями.
Щоправда, тоді, у межах пілотного проєкту, в обіг випустили лише 5443 е-гривні, якими розраховувалися співробітники самого НБУ, провівши кілька сотень тестових операцій.
Надалі НБУ планує досліджувати те, як можна інтегрувати цифрові гроші у широкий обіг в Україні та вивчати іноземний досвід функціонування цифрових грошей. Крім цього, у Нацбанку хочуть перевірити гіпотезу щодо можливості програмування цифрових грошей.
Остаточне рішення щодо того, чи випускати в обіг цифрові гроші, НБУ ухвалить аж у 2025 році.
"Рішення про доцільність широкомасштабного випуску е-гривні в Україні буде прийматись за результатами пілотного проєкту. Згідно зі стратегічними документами Національного банку ми плануємо ухвалити таке рішення до кінця першого кварталу 2025 року", — зазначили у Нацбанку.
Чи може е-гривня замінити готівку?
У Нацбанку підкреслюють, що не планують забороняти розрахунки готівкою або заміняти готівку на цифрові гроші.
"Національний банк планує, що е-гривня функціонуватиме як доповнення до готівкових коштів та коштів, що зберігаються на рахунках, а не як їх замінник. Національний банк не має на меті забороняти використання готівкових коштів", — йдеться у відповіді регулятора на запит ЕП.
Вибір, якою формою грошей користуватися, НБУ хоче залишити за громадянами навіть після потенційного запуску е-гривні. Подібний підхід використовують й у ЄС. Там Європейський центральний банк не надає переваг ані готівці, ані безготівці. Вибір форми розрахунку залишається за споживачем, наголошують у Нацбанку.
Докладніше про цифрові гроші центральних банків можете прочитати у статті: Е-гривня на підході. Як світ переходить на крипту та що зробила для цього Україна.
Довідково: станом на 01.07.2023 у готівковому обігу в Україні перебуває готівки на загальну суму 711,9 млрд грн, що на 4,2 млрд грн менше, ніж на початок 2023 року (на 01.01.2023 – 716,1 млрд грн).
Звідки пішли розмови про відмову від готівки?
Під час конференції з відбудови України у Лондоні заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма заявив, що Україна обговорює відмову від готівки.
"Ми це обговорюємо. Ми хочемо бути першою у світі cashless-економікою", — заявив Шурма.
Згодом, під час прес-конференції наприкінці червня, Шурма скоригував свою заяву, визнавши, що одномоментний перехід на cashless неможливий. Крім цього, за його словами, для такого кроку Україні спершу потрібно провести податкову реформу та ще одну амністію капіталу.
За словами Шурми, відмова від готівки дозволила б подолати корупцію та ухилення від сплати податків, для яких готівкові кошти є ключовим елементом.
"Об'єктивно: люди не платять податків. Якщо ми подивимося на структуру того, як отримують наші громадяни доходи, то люди в недержавному секторі, на жаль, до 60-70% не сплачують в повному обсязі податки. Це факт. Достатньо подивитися споживчі витрати, суму офіційно виплачених зарплат, скласти пропорцію – не потрібно здійснювати якісь глибокі дослідження", — заявив високопосадовець.
Згодом заяву Шурми прокоментувала перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. Вона заявила, що загалом банківська та платіжна система готові до відмови від готівки. Однак до цього не готові самі українці.
"Я не знаю жодної країни у світі, яка би повністю відмовилась від готівки. І, мало того, навіть у суперрозвинених європейських країнах зберігається певний обсяг готівки в обігу. І я знаю навіть негативні практики, коли цей обсяг готівки скорочувався до мінімальних рівнів, населенню це не подобалось", — заявила вона.
Ростислав Шурма і раніше виступав за обмеження готівкових розрахунків. Зокрема, обговорюючи свою концепцію антикорупційної податкової реформи (відому як "10-10-10"), він не виключав запровадження податку на готівкові розрахунки або ж заборону купувати за готівку підакцизні товари.
Наразі жодних рішень щодо обмеження розрахунків готівкою в Україні ухвалено не було.