УКБС наполягає на відкритості держреєстрів

УКБС вважає доцільним надання банкам доступу до додаткових даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб ? підприємців, необхідних для перевірки достовірності та повноти відомостей, наданих потенційним позичальником або поручителями (уточнення окремих ідентифікаційних параметрів суб’єкта господарювання, його засновників тощо).
Аналізу позичальників та забезпеченості якості кредитного портфелю сприятиме отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, необхідної для підтвердження відомостей про доходи позичальника та перевірки достовірності його ідентифікаційного коду.
Також для підтвердження дійсності заявлених прав власності на активи (нерухомість, автотранспорт) банкам необхідні дані з Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно та Бази державної реєстрації транспортних засобів. А доступ до Єдиного реєстру довіреностей надасть кредиторам можливість перевіряти правоздатність осіб, що діють при проведенні банківських операцій за довіреностями.
Крім того, зниженню кредитних ризиків сприятиме перевірка даних за Реєстром правочинів, Єдиним реєстром заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Базою судових рішень та низки інших державних реєстрів.
Інформація про державну реєстрацію договору, історію переходу прав власності на активи, що є предметом кредитування або застави, існуючі обтяження щодо заставного майна тощо, разом з можливістю оперативної перевірки наявності заставного майна, надасть кредиторам додаткові важелі для запобігання шахрайству з боку несумлінних боржників.
На цей час банки мають доступ до частини з перелічених баз у режимі прямого доступу або опосередковано через нотаріусів або інших агентів. Проте лише у лічених випадках доступ організовано на сучасному рівні з використанням технології веб-сервісів, що дозволяє отримувати інформацію в електронному вигляді в режимі реального часу та інтегрувати перевірки у системи автоматизованої обробки кредитних заяв.
«Так, наприклад, необхідно удосконалювати процес обміну інформацією з базою позичальників НБУ, де використовується стандартний файловий обмін і відповіді на запит банку можна очікувати годинами, — зазначає Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. — З іншого боку, фахівці зазначають зручність використання сервісів окремих бюро кредитних історій, звідки відповідь на запит приходить за декілька секунд, а використання технології веб-сервісів дозволяє повністю автоматизувати процес перевірки даних позичальника».
УКБС вважає, що отримання банком інформації з державних реєстрів може відбуватися безпосередньо з розпорядником бази або через посередників (зокрема, бюро кредитних історій). При цьому доступ до інформації з державних баз даних для комерційних структур має бути платним, адже певна інфраструктура потребує витрат на впровадження та підтримку. Водночас плата не повинна бути значною, а процеси надання інформації та взаєморозрахунків повинні бути максимально спрощеними та автоматизованими.
Експерти зазначають, що отримання достовірної інформації щодо потенційного клієнта, наявної у державних реєстрах (ідентифікаційні дані, відомості про засновників, доходи, майно та існуючі щодо нього обтяження, банкрутство тощо), надасть банкам можливість реально оцінити платоспроможність позичальника на стадії прийняття рішення про надання кредиту, що має знизити кредитні ризики і вартість кредитних ресурсів.