Новий Закон про державний нагляд (контроль) №4840: що зміниться у перевірках бізнесу і коли саме?

1. Закон №4840 на заміну Закону №877 – тільки після закінчення війни!
2. Сфера дії закону про державний нагляд (контроль): що змінюється і чому це важливо?
3. Старі і нові принципи державного нагляду (контролю)
4. Згідно із новим законом КМУ більше не регулятор перевірок бізнесу
5. Планові заходи: від паперових планів до цифрової системи
6. Позапланові перевірки: чіткі підстави та обмежені строки
7. Незалежний аудит: нова можливість для бізнесу
8. Права та захист госпсуб'єктів
9. Нова система адміністративного оскарження
10. Цифровізація системи нагляду (контролю)
11. Страхування відповідальності як новий інструмент для бізнесу
12. Висновки та порівняльна таблиця ключових змін

Закон №4840 на заміну Закону №877 – тільки після закінчення війни!

Держнагляд (контроль) у сфері госпдіяльності — один із ключових елементів регуляторного середовища, що безпосередньо впливає на ділову активність, інвестиційний клімат та добробут громадян.

Попередній базовий акт у цій сфері — Закон №877 — діяв майже два десятиліття. За потреби до нього лише вносили зміни. Однак, попри вдосконалення, він залишав простір для корупційних ризиків, адміністративного тиску та непередбачуваних перевірок. І ось маємо чергову спробу це побороти. Цього разу законотворці вирішили діяти кардинально.

23 квітня 2026 року був опублікований новий Закон №4840-IX "Про основні засади державного нагляду (контролю)". Цей документ замінює Закон №877 і визначає системний перехід до сервісної, ризик-орієнтованої та цифровізованої моделі контролю.

За оцінками розробників, стара система генерувала понад 500 тисяч перевірок на рік, штрафи на суму до 2 млрд євро та спричиняла падіння прямих іноземних інвестицій на 20% у 2025 році. Очікується, що новий закон цю ситуацію виправить.

Однак, якщо і виправить, то не швидко, адже Закон №4840 набуває чинності поступово. Базова норма (п. 1 Прикінцевих та перехідних положень закону) говорить, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та набуває чинності з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Тобто до набрання чинності всіма нормами Закону №4840 (що відбудеться після скасування/припинення воєнного стану) замість відтермінованих норм продовжують застосовуватися відповідні положення Закону №877.

Важливо!

Окремі положення Закону №4840 набирають чинності наступного дня після опублікування (тобто діють вже з 24 квітня 2026 року). Про них ми нижче говоримо окремо.

Сфера дії закону про державний нагляд (контроль): що змінюється і чому це важливо?

Обидва закони регулюють здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Проте Закон №4840 суттєво розширює та уточнює предмет регулювання.

• Закон №877: державний нагляд (контроль) визначався як діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства — зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки.
• Закон №4840: розширює коло суб'єктів, що здійснюють нагляд: окрім центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, до переліку прямо включено органи виконавчої влади АР Крим, місцеві державні адміністрації та державні соціальні страхові фонди.

Змінюється і функціональне навантаження: поряд із виявленням порушень та запобіганням їм, акцент зміщується на відстеження усунення порушень та попередження потенційних порушень, які ще можуть бути допущені.

Таким чином, за новим Законом контроль набуває більш превентивного характеру (див. порівняння у таблиці 1).

Таблиця 1. Сфера дії закону про державний нагляд (контроль)

Старі і нові принципи державного нагляду (контролю)

Обидва закони закріплюють певні спільні принципи:

• пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров'я людини;
• підконтрольність і підзвітність органів нагляду відповідним органам влади;
• рівність прав і законних інтересів суб'єктів господарювання;
• об'єктивність та неупередженість здійснення нагляду;
• відкритість, прозорість, плановість і системність;
• неприпустимість дублювання повноважень;
• невтручання у статутну діяльність суб'єктів господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;
• ризик-орієнтований підхід до планування заходів.

Але новий Закон №4840 доповнює перелік принципів, орієнтуючи систему нагляду на сервісну модель:

• Принципи адміністративної процедури — прямо включені до засад нагляду відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".
• Відповідальність органів нагляду — за незаконні дії та рішення при здійсненні контрольних заходів.
• Профілактичний і консультативний характер нагляду — пріоритет запобігання порушень над їх покаранням.
• Недопустимість надмірного навантаження — заходи нагляду мають бути пропорційними ризику.

Згідно із новим законом КМУ більше не регулятор перевірок бізнесу

Попри те, що наразі продовжуватиме діяти Закон №877 (причому, скільки часу це буде тривати – наразі не відомо!), з 24.04.2026 року у Кабміну забрали всі права регулятора, окрім:

1. у період дії воєнного та/або надзвичайного стану та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування КМУ може прийняти рішення щодо
   • припинення здійснення планових та/або позапланових заходів держнагляду (контролю) повністю або частково,
   • а в разі часткового припинення здійснення позапланових заходів держнагляду (контролю) встановити додаткові вимоги до здійснення таких заходів держнагляду (контролю);
2. вказані рішення КМУ не можуть передбачати припинення здійснення планових та позапланових заходів держнагляду (контролю) у сферах держнагляду (контролю), що пов'язані з виконанням міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, та/або стосуються питань безпеки держави.
3. Рішення КМУ про припинення заходів держнагляду (контролю) в умовах воєнного стану, затверджені на день набрання чинності цим Законом, є чинними – зокрема, йдеться про Постанову КМУ від 13.03.2022 р. №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану".

Тобто протягом воєнного стану і ще пів року після КМУ ще регулюватиме порядок проведення перевірок бізнесу. Але після жодних актів від КМУ, які могли б змінювати/доповнювати норми закону щодо перевірок госпсуб'єктів вже не буде.

А зараз же ми маємо ще таку загальну норму:

З 24.04.2026 р. планові та позапланові заходи держнагляду (контролю), розпочаті до введення воєнного стану та карантину, за результатами яких не складено актів, вважаються такими, що не відбулися.

Планові заходи: від паперових планів до цифрової системи

Планові перевірки — найбільш передбачуваний для бізнесу вид контролю. Саме тут новий закон запроваджує найбільш радикальні зміни.

Планування перевірок за Законом № 877

За попередньою системою річні плани перевірок затверджувалися органами нагляду до 1 грудня попереднього року (або квартальні плани — до 25 числа останнього місяця кварталу, що передував плановому). Критерії ступеня ризику та методики їх визначення затверджував Кабмін за поданням органу нагляду. Суб'єкти господарювання ділилися на три ступені ризику — високий, середній та незначний, — і відповідно отримували різну частоту перевірок:

• високий ступінь ризику — не частіше одного разу на два роки;
• середній ступінь ризику — не частіше одного разу на три роки;
• незначний ступінь ризику — не частіше одного разу на п'ять років.

Планування перевірок за Законом № 4840

Новий закон зберігає три рівні ризику, але суттєво змінює підхід до планування та частоти перевірок (ч. 5 ст. 6 Закону № 4840):

• Високий ризик — не частіше одного разу на рік (частіше ніж раніше);
• Середній ризик — не частіше одного разу на три роки (зберігається);
• Незначний ризик — не частіше одного разу на п'ять років (зберігається).

Важливо!

Для суб'єктів з відсутністю порушень та наявністю позитивного аудиту та/або відсутності порушено за останні два роки інтервали між перевірками можуть бути збільшені (ч. 4 ст. 6 Закону № 4840).

Додатковим інструментом скорочення частоти перевірок стає страхування відповідальності за шкоду довкіллю або третім особам.

Щодо критеріїв ризику (ч. 4 ст. 6 Закону №4840), то

1. вочевидь, ми матимемо нову Методику їх розроблення, яка має враховувати оцінку імовірності настання небезпечних подій та негативних наслідків від госпдіяльності, що впливатиме й на уніфіковані акти,
2. Госпсуб'єкт має право звернутись до органу контролю за роз'ясненнями щодо віднесення його до певного ступеня ризику та їх перегляду.

Строк здійснення планових перевірок не буде перевищувати 5 робочих днів, а для позапланових перевірок – 2 робочих днів, якщо до початку здійснення таких заходів орган держнагляду отримав підтвердження, що госпсуб'єкт належить до суб'єктів мікро- або малого підприємництва.

Увага! Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, використання земельних ділянок, експлуатація територій, будинків, будівель, споруд та їхніх частин, машин та механізмів, надання послуг госпсуб'єктами тимчасово повністю або частково припиняються (зупиняються) лише за рішенням суду (нові норми за ст. 283-3, 371 КАС України, строк розгляду справи – 3 робочі дні).

Інтегрована інформаційно-комунікаційна система

Ключова новація Закону №4840 — запровадження єдиної Інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю). Через неї:

• формуються плани перевірок, акти та звіти;
• присвоюються рейтинги суб'єктам господарювання за рівнем ризику;
• бізнес має право пройти перевірку онлайн (за наявності технічних ресурсів);
• органи нагляду можуть повідомляти про планову перевірку онлайн — через Систему, а не паперовим листом;
• підприємець може офіційно листуватися з органами контролю, подавати скарги та відмовлятися від комплексного планового заходу через безоплатний електронний кабінет;
• підприємець не зобов'язаний надавати витяги та копії документів, що вже надавалися цьому органу раніше та/або перебувають у його власності.

Закон №4840 також зобов'язує органи нагляду щороку до 1 лютого публікувати звіти про виконання планів перевірок із поясненням причин, якщо перевірки не відбулися або не були закінчені.

На нашу думку, інтегрована система буде містити всі адреси, за яким здійснюється госпдіяльність певного суб'єкта господарювання.

Адже, у разі якщо в перший день здійснення заходів держнагляду посадова особа органу контролю виявила за зазначеною в посвідченні (направленні) на здійснення заходу держнагляду адресою місцезнаходження госпсуб'єкта його відсутність та встановила іншу адресу його місцезнаходження, такий захід контролю може здійснюватися за нововстановленою адресою, про що зазначається в акті, складеному за результатами здійснення планових чи позапланових заходів держнагляду.

Водночас здійснення заходів держнагляду (контролю) за іншою адресою місцезнаходження госпсуб'єкта, ніж зазначено в посвідченні (направленні) на здійснення контролю, не вважатиметься створенням перешкод посадовим особам органу контролю з боку госпсуб'єкта.

Позапланові перевірки: чіткі підстави та обмежені строки

Підстави для позапланових перевірок за Законом № 877

Перелік підстав для позапланових заходів за старим законом включав:

• подання скарги суб'єктом господарювання на порушення його прав;
• виявлення даних, що свідчать про порушення вимог законодавства;
• неподання у встановлений строк документів обов'язкової звітності;
• настання аварій, смерті, травм, отруєнь;
• звернення фізичних осіб з приводу завдання шкоди;
• невиконання приписів у встановлений строк.

Строк позапланової перевірки не перевищував 10 робочих днів (2 дні для суб'єктів малого підприємництва).

Позапланові заходи за Законом № 4840

Новий закон зберігає принцип вичерпного переліку підстав для позапланових заходів, при цьому сам перелік не змінюється, але закон вимагає чіткої прив'язки їх до реального ризику.

Перевіряється лише той напрям, що став причиною перевірки, — це правило зберігається.

Погодження державної регуляторної служби (ДРС) на проведення позапланових перевірок з окремих підстав – діє тепер максимум 90 днів з дня прийняття.

Ключова новація — запровадження скороченої судової процедури у спорах щодо допуску до перевірки. Тепер розгляд спору становить 3 робочі дні (ст. 283-3 КАС України). Тут варто нагадати, що всі юрособи зобов'язані мати електронні кабінети в електронному суді (ЕСІТС), але враховуючи зміни – варто над цим задуматись й ФОПам (ч. 6 ст. 18 КАС України).

Підсумуємо ці новації в таблиці 2.

Таблиця 2. Новації у позапланових перевірках

Увага!

Допуск до планових та позапланових перевірок (ч. 12 ст. 4 Закону №4840) отримав несподівану умову - такі заходи щодо госпсуб'єкта здійснюються в його присутності (йдеться про керівника ЮО чи ФОПа) або уповноваженої ним особи.

Ці особи повинні прибути на місце здійснення заходів держнагляду (контролю) протягом чотирьох годин з моменту прибуття посадових осіб органу контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.

Незалежний аудит: нова можливість для бізнесу

Одна з найбільш практично значущих новацій Закону №4840 — це просування незалежного аудиту (знову).

Щоправда, цього разу не йдеться про обов'язковість аудиту для всіх суб'єктів господарювання. І податкової перевірки аудит не замінить. Але строки наступної податкової перевірки може посунути.

Суб'єкти господарювання можуть самостійно ініціювати аудит для виявлення та усунення порушень без застосування санкцій - якщо це зроблено до початку планової перевірки (ст. 24 Закону №4840).

Механізм функціонує так: СГ замовляє незалежний аудит, аудитор виявляє порушення, СГ усуває їх — і за умови наявності позитивного висновку аудиту він отримує право на збільшений інтервал між плановими перевірками. Таким чином, закон стимулює самоконтроль та добровільне дотримання законодавства.

У Законі №877 такого механізму не існувало — бізнес не мав правових інструментів для "профілактичного" самообстеження, яке б впливало на частоту подальших перевірок.

Права та захист госпсуб'єктів

Серед прав госпсуб'єктів під час держнагляду (контролю) змін практично немає, але за новим Законом №4840 варто нагадати про такі:

1. Консультаційна підтримка

Право бізнесу на безоплатні індивідуальні консультації від контролюючих органів діяло і раніше. Проте, тепер отримані консультації можна буде використовувати як аргумент під час перевірок або в суді – це зафіксовано в законі. Тим самим закон стимулює відкритий діалог між бізнесом та органами нагляду замість конфронтаційної моделі.

Варто зауважити, що цей сервіс існував й раніше, проте не так активно використовувався, через те, що прямої норми, яка б захищала бізнес в разі, якщо він діяв за такою консультацією, досі щодо більшості перевірок не було (тільки щодо податкових). Можливо зараз, завдяки новаціям, потреба в ньому буде більшою і це дійсно допомагатиме бізнесу.

2. Судовий захист та відшкодування збитків

Закон №4840 суттєво розширює можливості для судового захисту:

• рішення органів нагляду можна оскаржувати в суді;
• завдані незаконними діями інспекторів збитки відшкодовуються за кошти бюджету;
• у разі систематичного (протягом двох років в суді) визнання дій інспектора протиправними, передбачена дисциплінарна відповідальність.

Чому це важливо?

За Законом №877 також існувало право на оскарження (ст.20), проте механізм відшкодування збитків та дисциплінарної відповідальності контролерів за систематичні порушення не був виражений так чітко.

3. Законні підстави для недопуску інспекторів

Закон №4840 чітко розмежовує законні підстави для недопуску інспектора від незаконного перешкоджання контрольним заходам.

Наприклад, відсутність у перевіряльників належних документів, порушення строків або обмежень щодо предмета перевірки, і головне - відсутні визначені законом підстави для здійснення заходу держнагляду (контролю) є підставою для недопуску.

Такий підхід захищає бізнес від свавільних перевірок і водночас унеможливлює зловживання правом на недопуск.

Нова система адміністративного оскарження

За ст. 26–27 Закону №4840 запроваджена нова уніфікована процедура адміністративного оскарження:

• розпорядчих документів — приписи, розпорядження та інші обов'язкові до виконання акти органів нагляду за результатами перевірки;
• рішень про застосування санкцій — постанови про накладення штрафів та інших фінансових стягнень;
• дії чи бездіяльність посадових та службових осіб органу контролю (такі особи лише надають пояснення без участі у розгляді).

Сама процедура є двоступеневою (і здійснюється в порядку, встановленому Законом № 2073):

• Крок 1 — до органу нагляду або його вищого рівня. Скарга подається до керівника органу нагляду, що видав оспорюваний документ, або до органу вищого рівня. Подати можна як у паперовій формі, так і через електронний кабінет в ІКС.
• Крок 2 — до Держрегуляторної служби України. Якщо скарга на рівні органу не задоволена або залишилася без відповіді — підприємець може звернутися до ДРСУ як до незалежного позавідомчого арбітра. Саме тут ключова новація: вперше з'являється єдиний наддержавний орган розгляду скарг, не прив'язаний до конкретного наглядового відомства.

Участь громадської ради. При органах нагляду створюються громадські ради, які залучаються до розгляду скарг бізнесу на дії або бездіяльність органів нагляду. Це додатковий інструмент публічного тиску — без процесуального значення, але важливий для прозорості.

Ключове правило: подання скарги на розпорядчий документ (припис) автоматично зупиняє його виконання на строк розгляду — тобто ЮО/підприємець не зобов'язані виконувати оспорюваний припис, поки скарга не розглянута. Для постанови про штраф — діє окрема процедура забезпечення позову через суд.

Цифровізація системи нагляду (контролю)

Закон №4840 позначає перехід до цифрової моделі взаємодії між бізнесом та контролюючими органами. Хоча елементи цифровізації вже вводилися в рамках Закону №877 (інспекційний портал, уніфіковані форми актів), новий закон зводить їх в єдину архітектуру (див. таблицю 3).

Таблиця 3. Єдина система планування та оформлення перевірок

Страхування відповідальності як новий інструмент для бізнесу

Закон №4840 запроваджує принципово новий механізм — страхування відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути завдано внаслідок порушення вимог законодавства.

Суть механізму: якщо підприємець уклав договір страхування відповідальності за шкоду довкіллю або третім особам, для нього передбачене збільшення інтервалів між перевірками.

Законом №4840 визначаються:

• порядок, умови та клас страхування відповідальності;
• мінімальний розмір страхової суми залежно від ступеня ризику;
• строк, на який збільшується perioдичність заходів нагляду у разі укладення страхового договору.

У Законі №877 цей інструмент був відсутній. Тож, нова система запроваджує ринковий стимул до відповідального господарювання: страхування стає альтернативою частим перевіркам.

Висновки та порівняльна таблиця ключових змін

Закон №4840 — це не косметична правка, а системна реформа, яка переосмислює саму природу державного контролю. Ключові трансформації можна звести до трьох напрямів.

1. Від каральної до сервісної моделі. Закон зміщує акцент із покарання порушників до запобігання цих порушень, консультування бізнесу та надання йому інструментів для самостійного виправлення помилок (незалежний аудит, консультації, страхування).
2. Від паперової до цифрової системи. Єдина ІКС, електронний кабінет, електронні акти з КЕП та автоматичний рейтинг ризику покликані зробити процес прозорим, передбачуваним і менш обтяжливим для бізнесу.
3. Від дискреційного до судового контролю. Зупинення діяльності виключно за рішенням суду, скорочена судова процедура у спорах про допуск до перевірки та чіткий механізм відшкодування збитків формують правову захищеність підприємців.

Втім, ми всі чудово розуміємо, що реальний ефект реформи залежатиме від якості підзаконних актів, швидкості запуску цифрової інфраструктури та готовності органів нагляду перейти від контрольної до сервісної культури роботи. Закон створює належні правові рамки — тепер слово за його виконанням.

Таблиця 4. Зведена порівняльна таблиця ключових змін