Єдина цифрова система держнагляду та Е-кабінет для юросіб та ФОП: цікаво, але запрацює тільки після війни

1. Що таке інтегрована інформаційно-комунікаційна система державного нагляду (контролю)?
2. Що юрособа та підприємці зможуть побачити у своєму Е-кабінеті?
3. Яка інформація обліковуватиметься в ІКС?
4. Як ІКС зможе обмежити корупцію?
5. Які є ризики і проблеми запровадження ІКС?
6. Висновки

Новий Закон №4840 замінить базовий Закон №877 і вже встановлює нові правила держнагляду (контролю). Про цей закон ми вже розповіли за посиланням, він набуває чинності з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, а окремі положення Закону набирають чинності наступного дня після опублікування (тобто вже діють вже з 24 квітня 2026 року).

Серед новацій, що їх вносить цей закон, є й створення єдиної цифрової системи державного нагляду. Щоправда, норми Закону поширюються не на всі державні органи. Від яких органів буде інформація в цій системі, читайте у статті.

Що таке інтегрована інформаційно-комунікаційна система державного нагляду (контролю)?

Інтегрована інформаційно-комунікаційна система державного нагляду (контролю) (далі – ІКС) – це єдина система збирання, накопичення, обробки, аналізу, систематизації та оприлюднення інформації про заходи державного нагляду (контролю), призначена для забезпечення автоматизації планування й організації перевірок і всієї іншої діяльності, пов’язаної з держнаглядом.

До складу ІКС входять, зокрема:

• підсистема взаємодії з державними електронними інформаційними ресурсами,
• персональні електронні кабінети зареєстрованих користувачів та суб’єктів наповнення,
• а також модуль забезпечення доступу й взаємодії між суб’єктами наповнення та користувачами.

Запрацює вона з дня, наступного за днем оприлюднення на офіційному вебсайті ДРС повідомлення про введення її в дію, але не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану.

Отже, ця єдина цифрова система з’явиться вже після закінчення війни. Але вона досить цікава, тому рекомендуємо ознайомитися з нею вже тепер. Тим більше що складовою такої системи буде електронний кабінет, який зможе завести кожен суб’єкт господарювання для спілкування з контролерами і не тільки.

Що юрособа та підприємці зможуть побачити у своєму Е-кабінеті?

Електронних кабінетів нині чимало. Бізнесу добре знайомі Е-кабінети на сайтах ДПС, ПФУ, навіть у судовій системі. Навіщо заводити ще один на сайті Державної регуляторної служби?

Через свій безоплатний електронний кабінет в ІКС підприємець зможе:

1) переглядати:

• свій рейтинг ризику (високий / середній / незначний) та чинники, що на нього впливають;
• план перевірок щодо свого підприємства на поточний рік із датами та строками;
• акти та приписи всіх заходів нагляду в електронному вигляді;
• результати аудиту – власного або замовленого, і його висновки;
• усе листування з органами нагляду в хронологічному порядку;

2) діяти:

• відмовитися від комплексного планового заходу через надсилання електронного звернення замість паперового листа;
• подавати скарги на дії інспекторів безпосередньо через кабінет;
• отримувати електронні акти перевірок із КЕП за наявності технічної можливості та згоди госпсуб’єкта;
• подавати пояснення та заперечення до актів перевірок онлайн із кваліфікованим електронним підписом;
• замовляти добровільний аудит або подавати заявку на безоплатний аудит від органу нагляду;
• отримувати повідомлення про майбутні планові перевірки онлайн замість паперового рекомендованого листа.

Яка інформація обліковуватиметься в ІКС?

Система накопичуватиме і зберігатиме структуровану інформацію в кількох блоках:

Уся інформація про плани та результати перевірок буде доступна публічно – на сайті Державної регуляторної служби та на порталі відкритих даних після закінчення воєнного стану.

Як ІКС зможе обмежити корупцію?

За оцінкою Кабміну, автоматизований модуль управління ризиками унеможливлює суб’єктивні рішення – ІКС мінімізує людський чинник і зменшує корупційні ризики. Бізнес може прогнозувати свою участь у планових перевірках і бачити дані онлайн, а уся інформація про плани та результати перевірок буде відкрита.

Звучить гарно, але що це означатиме на практиці?

Варто звернути увагу на важливі конкретні механізми, що обмежують корупцію:

• автоматичне формування плану перевірок за алгоритмом (рейтинг ризику) – інспектор не обирає, кого перевіряти;
• обов’язкова відеофіксація з моменту прибуття – кожна перевірка документується;
• заборона вилучення оригіналів документів і комп’ютерів поза КПК;
• електронна фіксація всього листування – інспектор не може «не отримати» звернення;
• пояснення та заперечення до актів перевірок можна подавати онлайн через електронний кабінет із КЕП, а бізнес зможе оскаржити дії контролюючих органів у Держрегуляторній службі без суду;
• при органах контролю створюються громадські ради для розгляду скарг і забезпечення відкритості. До речі, ще у 2017 році КМУ ухвалив Порядок проведення органами держнагляду (контролю) консультацій із громадськістю за ініціативою громадських об’єднань (постанова від 24.05.2017 №398) на виконання ст. 20 Закону №877, але про неї взагалі мало хто чув та її мало хто застосовував. Чи зміниться щось з ухваленням Закону №4840, – покаже час.

Які є ризики і проблеми запровадження ІКС?

Проте, на нашу думку, попри задекларовані гарантії, є кілька зон ризику, які ІКС не усуває повністю.

Ризик 1. Алгоритм присвоєння рейтингу ризику – по суті, «чорна скринька». Конкретні критерії і вага кожного параметра рейтингу визначатимуться підзаконними актами КМУ, які мають бути ухвалені або приведені у відповідність до 24.10.2026. Тож ми ще не раз повернемося до теми застосування нового Закону №4840 попри невведення його в дію. До їх затвердження і публічного роз’яснення залишається ризик, що «важливість» того чи іншого критерію може регулюватися не публічно, а підприємство / ФОП не зможе ефективно оскаржити своє місце в рейтингу.

Ризик 2. Позапланові перевірки – поза алгоритмом. Автоматизація стосується планових перевірок. Позапланові ініціюються на підставі «звернень» або «виявлених даних» – і тут людський чинник залишається, як і дія Постанови №303 та можливих інших нормативних актів від КМУ до припинення воєнного стану. Вичерпний перелік підстав є, проте їх трактування – поле для зловживань.

Ризик 3. Адміністратор системи – монополіст на доступ. Держрегуляторна служба є водночас власником, розпорядником та адміністратором ІКС. За відсутності незалежного аудиту самої системи залишається ризик маніпуляцій із даними або доступом, що може бути безпосередньо пов’язано з технічними можливостями самої системи під час воєнного стану.

Ризик 4. «Паперові» паралельні канали. Закон дозволяє повідомляти про перевірку як онлайн, так і рекомендованим листом. Поки система не стане єдиним обов’язковим каналом, є ризик дублювання комунікацій та спірних ситуацій щодо моменту отримання повідомлення.

Ризик 5. Якість наповнення – відповідальність органів. Органи контролю зобов’язані вносити дані до ІКС у встановлені строки. Але механізм санкцій за несвоєчасне або неповне наповнення системи законом прописано не так детально, як хотілося б.

Висновки

Очікується, що реалізація Закону №4840 підвищить прозорість державного нагляду, знизить корупційні ризики та дозволить бізнесу менше відволікатися на формальні перевірки, а держава зможе ефективніше спрямовувати ресурси на контроль у сферах, які становлять підвищену небезпеку для споживачів.

Для цього створюється ІКС, а бізнес зможе звертатися до неї через власні Е-кабінети. В одному місці суб’єкти господарювання бачитимуть усю свою «наглядову» біографію, всі плани, акти і листування з різними органами. Це істотно, бо раніше ця інформація була розпорошена між десятками окремих систем різних органів і часто взагалі не була доступна юрособам та підприємцям у реальному часі.

Виглядає це досить привабливо, проте нагадуємо, що запуск ІКС планується не раніше скасування або припинення воєнного стану.