З 1 серпня ковідний і воєнний мораторії вже не впливають на строки давності: наслідки для податкових перевірок

1. Що змінилось 1 серпня 2026 року?
2. Як обчислити безпечний строк давності для податкових перевірок?
3. Що податкова вже не зможе перевірити і що все ще потрапляє під перевірку?
4. В яких випадках строки давності не діють або подовжуються?
5. Для кого діють окремі випадки зупинення строків давності? 
6. Практичні рекомендації: що варто зробити у другому півріччі 2026 року?

Що змінилось 1 серпня 2026 року?

1 серпня відбулася важлива подія: саме з цього дня остаточно вичерпався ефект багаторічних мораторіїв щодо донарахування податків та штрафів за минулі (навіть доковідні) періоди. 

Нагадаємо, що спочатку відлік строків давності зупинив «ковідний» мораторій (що стартував 18 березня 2020 року), а згодом — мораторій воєнного стану (запроваджений з 24 лютого 2022 року). 

Але перевірки для більшості платників податків відновилися ще 1 серпня 2023 року. Саме додавання до цієї дати класичних 1095 днів строку давності вивело на згадане  1 серпня 2026 року.

Важливо!

Відтепер ковідний та воєнний мораторії  більше не впливають на строки давності щодо податкових перевірок. Строк давності спливає за звичайними правилами ст. 102 ПКУ і послідовно закриває минулі періоди  від контролю з боку ДПС.

Як обчислити безпечний строк давності для податкових перевірок?

Загальне правило ПКУ просте: контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника протягом 1095 днів (а для трансфертного ціноутворення та контрольованих іноземних компаній — 2555 днів). Цей відлік починається з наступного дня після граничного строку подання декларації або з дня її фактичного подання, якщо звіт запізнився (п. 102.1 ПКУ). Якщо протягом цього часу перевірку не проведено — платник вважається вільним від зобов'язань, а спір за цим періодом не підлягає розгляду ні в адмінпорядку, ні в суді.

Але реальність останніх років була складнішою. З 18 березня 2020 року через карантин перебіг строків давності зупинили. Потім, з початком повномасштабного вторгнення, додали воєнний мораторій. Документальні перевірки для більшості платників фактично відновилися лише з 1 серпня 2023 року. Тому фактично лише з 1 серпня 2026 року вплив «заморожених» періодів остаточно вичерпався.  

Тому  під час розрахунку періодів, які підпадають під перевірку у 2026 році, слід застосовувати такий підхід: 

• до 18.03.2020 року:  стандартний  відлік 1095 / 2555 днів;

• 18.03.2020 – 17.03.2022: карантинний мораторій (строки зупинено);
• 24.02.2022 – 01.08.2023: воєнний мораторій (строки зупинено);

• з 01.08.2023 року і далі: відновлення перевірок та перебігу строків.

Отже, якщо врахувати вимоги ст. 102 ПКУ та  норми п. 52-2, 69 та 73 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, то вимальовується така картина:

• Докарантинний період: якщо декларацію було подано вчасно і на момент 18.03.2020 р. трирічний строк давності вже вичерпався, продовження строків на неї не поширюється. Податківці не мають права повертатися до таких звітів.
• Карантинний мораторій: період з 18.03.2020 р. по 17.03.2022 р. та надалі до 30.06.2023 р. переривав відлік 1095-днів, не додаючи їх до дозволеного строку перевірки.
• Воєнний мораторій: з 24.02.2022 р. до моменту скасування мораторію для конкретної категорії платників строки також перебували у «замороженому» стані (пп. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
• З 1 серпня 2023 року: всі мораторії скасовано і відновлюються перебіг строків давності та перевірки ДПС.  
• З 1 серпня 2026 року:  строк давності  у 1095 днів, що «завис» до серпня 2023-го, більше не додається.

Після 1 серпня 2026 року податкова служба повертається до базової трирічної логіки. Але це не означає автоматичного прощення всіх минулих помилок. Якщо декларацію подали із запізненням, або якщо подавали уточнюючий розрахунок — строк давності рахується вже від фактичної дати подання звітності/уточнення (п. 102.1 ПКУ). А якщо декларацію зовсім не подали – строки давності теж зовсім не діють. 

Що податкова вже не зможе перевірити і що все ще потрапляє під перевірку?

Багато хто вже поспішив зробити висновок: «Отже, податківці більше не чіпатимуть нічого, що було до 1 серпня 2023-го». Але це небезпечне спрощення. Річ у тім, що строки звітування різні. А саме від них залежить, коли саме починає текти строк давності.

Податковим періодом може бути рік, квартал чи місяць (ст. 34 ПКУ). Декларації подаються в різні терміни: за місяць — протягом 20 днів, за квартал — 40 днів, за рік — 60 днів (а для деяких випадків — до 1 травня чи навіть 1 липня наступного року) (п. 49.18 ПКУ). Сплатити зобов’язання потрібно протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації (п. 57.1 ПКУ).

Тому дата, від якої відраховують 1095 днів, залежить не від «1 серпня 2023-го» як абсолютної межі, а від конкретної декларації та конкретного податку. Операції частини 2023-го ще можуть потрапити під перевірку, якщо строк давності за ними ще не закінчився. Водночас з кожним днем після 1 серпня 2026-го «вікно» для старих періодів стрімко звужується.

Отже, станом на середину серпня 2026 року ревізори втратили право контролювати цілу низку минулих періодів – звісно, за умови, якщо за ними була вчасно подана податкова звітність і не подавалися уточнюючі розрахунки:

Але врахуйте, що якщо планова або позапланова перевірка відбувається на початку серпня  2026 року, податківці мають право звертати увагу на звітність за II квартал 2023 року. Адже граничний строк  подання цих звітів припадає саме на період після 1 серпня 2023 року, тому він впевнено потрапляє у 1095-денне вікно.  

Натомість для платників єдиного податку 1 та 2 груп діє окрема часова шкала — для них зупинення строків давності тривало до 1 грудня 2024 року, тому «амністія» за старими періодами для них почне працювати лише у грудні 2027 року.

Зверніть увагу!

Який період можуть перевіряти податківці у 2026 році та як вони рахують строк давності – читайте у статті.   

В яких випадках строки давності не діють або подовжуються?

Існує кілька  винятків, де правило «1095 днів» безсиле для платників податків: 

1. ЄСВ. На цей внесок строки давності не поширюються взагалі. Податкова має право перевірити правильність нарахування ЄСВ за будь-який рік діяльності підприємства або ФОП — тут трирічного ліміту не існує в принципі.
2. Неподана декларація. Думка, що «якщо не подав звіт, то через три роки про нього забудуть», є абсолютно невірною. Якщо декларацію за певний період не було надано, строк давності навіть не починає відлік (пп. 102.2.1 ПКУ). Саме тому професійне правило свідчить: подавайте навіть «нульову» звітність — факт її прийняття ДПС запускає захисний таймер.
3. Уточнюючий розрахунок. Бажання виправити дрібну помилку в старій декларації за 2023 рік може коштувати дорого. Подання уточнюючого розрахунку обнуляє строк давності — і відлік 1095 днів запускається заново з дати подання уточнення (абз. 2 п. 102.1 ПКУ).

Для кого діють окремі випадки зупинення строків давності? 

Перебіг строку давності може зупинятися не лише під час мораторію. ПКУ передбачає індивідуальні підстави, за яких податковий годинник зупиняється для конкретного платника (п. 102.3 ПКУ):

• перебування платника податків поза межами України безперервно протягом 183 днів і більше (пп. 102.3.1 ПКУ).
• наявність судового рішення, що забороняє перевірку (пп. 102.3.2 ПКУ), або судовий процес щодо оскарження наказу на перевірку (пп. 102.3.4 ПКУ).
• складання акта про неможливість проведення перевірки або недопущення перевіряючих до перевірки (пп. 102.3.4 ПКУ).
• здійснюється адміністративне або судове оскарження ППР (пп. 102.3.5 ПКУ).

Увага!

Якщо щодо посадових осіб платника податків  набрав законної сили обвинувальний вирок суду за ухилення від сплати податків чи за кримінальні правопорушення за ст. 369, 369-2 ККУ (хабарництво/зловживання впливом), донарахування здійснюються без дотримання строків давності (пп. 102.2.2, п. 102.2-1 ПКУ).

Практичні рекомендації: що варто зробити у другому півріччі 2026 року?

1. Проведіть інвентаризацію «старої» звітності. Перевірте, чи за всі періоди 2023–2026 років були подані декларації. 
2. Варто провести внутрішній аудит саме тих періодів, строк давності з якихось причин ще не закрився. Особливо уважно — до операцій 2020 року – першої половини 2023 років, якщо декларації подавалися з порушенням строків або якщо є уточнення.
3. Обережно з уточненнями. Якщо ви виявили помилку у звітності за II–III квартали 2023 року, зважте ризики. Подання уточнюючого розрахунку відкриє цей період для ревізії ще на 3 роки наперед від дати подачі.
4. Зверніть увагу на різницю між видами податків та строками звітування за ними. Для податку на прибуток, ПДВ, ПДФО і місцевих податків дати відліку початку спливу строку давності можуть суттєво відрізнятися.
5. Якщо є сумніви щодо того, чи закінчився строк давності по конкретному періоду — краще порахувати індивідуально: взяти граничний строк подання/сплати, врахувати  періоди зупинення (з 18.03.2020 по 31.07.2023 для більшості) і перевірити, скільки днів минуло після 01.08.2023.
6. Зберігайте первинні документи правильно. Не поспішайте знищувати первинну документацію за 2022–2023 роки, оскільки строки її зберігання тісно пов'язані з можливістю проведення перевірок та перебігом строків давності (ст. 44 ПКУ).
7. Контролюйте ЄСВ. Пам'ятайте, що кадрові та зарплатні документи, а також розрахунки з ЄСВ підлягають перевірці без часових обмежень.
8. Навіть після формального закінчення строку давності залишаються інші ризики: кримінальна відповідальність у передбачених законом випадках, а також можливість перевірок за окремими підставами.