Строки призначення планової перевірки після внесення змін до плану-графіку: практика Верховного суду у 2026 р.

1. Чому підприємство оскаржило результати перевірки?
2. Що це означає для бізнесу, судів та податківців?

Коментар до постанови Верховного Суду від 04.03.2026 р. у справі №520/13487/24

Чому підприємство оскаржило результати перевірки?

У 2023 році ДПС включило ТОВ до Плану-графіка документальних планових виїзних перевірок. Це відбулося 7 серпня 2023 року, наказ про проведення перевірки видали 25 вересня 2023 року, а саму перевірку розпочали 30 жовтня 2023 року. Перевіряли період з 1 січня 2021-го по 30 червня 2023-го. 

За результатами перевірки податківці склали Акт від 24 листопада 2023 року, у якому зазначили порушення: 

• заниження податку на прибуток і ПДВ, 
• несвоєчасна реєстрація податкових накладних, 
• недоплати з ПДФО та військовим збором. 

На підставі Акту ДПС винесла низку ППР.

Але Товариство пішло до суду, посилаючись на порушення процедури призначення перевірки. 

Підприємство наполягало, що  його незаконно включили до плану-графіка перевірки. На думку позивача, у період з 1 серпня по 30 листопада 2023 року він підпадав під мораторій на перевірки, а тому включення до плану-графіка та призначення перевірки було неправомірним. На момент включення воно фактично не займалося виробництвом чи реалізацією підакцизної продукції, на які мораторій не поширювався. Сама наявність ліцензії на оптову торгівлю пальним, за словами позивача, ще не означає, що діяльність реально здійснювалася.  

Дійсно, з 1 серпня 2023 року було дозволено включати до плану-графіка обмежене коло платників, зокрема тих, які на момент включення фактично здійснювали діяльність у сфері виробництва або реалізації підакцизної продукції. При цьому в серпні, вересні та жовтні 2023 року підприємство не здійснювало діяльності з виробництва чи реалізації підакцизної продукції. Ця обставина, за словами позивача, підтверджувалася під час розгляду справи та не заперечувалася представником податкового органу.

Натомість обидві перші судові інстанції вважали включення до плану правомірним: є ліцензія, були операції в минулому — отже, підстави достатні.

І лише Верховний Суд звернув увагу на ключовий момент, завдяки якому справа була відправлена на повторний розгляд. А саме: коли був оприлюднений план-графік перевірок?

Яка позиція Верховного Суду?  

Касаційний суд нагадав базову річ, яку вже не раз формулював у своїх попередніх постановах. Коли платник оскаржує ППР, суд першочергово має перевірити, чи дотримано порядку призначення та проведення перевірки. Якщо процедура порушена — результати перевірки незаконні, акт не є допустимим доказом, а отже, немає сенсу навіть заглиблюватися в предмет податкових порушень.  

Саме з цього й почав Верховний Суд у цій справі.

У звичайних умовах документальна планова перевірка можлива лише тоді, коли вона передбачена в плані-графіку. План на рік оприлюднюють до 25 грудня попереднього року, а відбирають платників за ризиками (ст. 77 ПК). 

На початку повномасштабного вторгнення діяв мораторій на перевірки. Але з 1 серпня 2023 року (пп. 69.35 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПК)  до плану-графіку дозволили  включати:

• тих, хто здійснює діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
• гральний бізнес;
• надавачів фінансових і платіжних послуг.

Увага!

При цьому свій план-графік податківці могли формувати без урахування вимог п. 77.2 ПКУ, а зміни вносити щомісяця. 

Проте і в цьому випадку платники податків повинні були дізнатися про ці зміни до початку перевірки: оновлений план-графік мав бути оприлюднений на офіційному сайті ДПС не пізніше останнього числа місяця, у якому його затвердили. 

А саму перевірку дозволялося починати не раніше ніж через 30 календарних днів після такого оприлюднення (і за умови належного повідомлення платника).

Саме тут і виникла головна проблема. Суди попередніх інстанцій, обґрунтовуючи правомірність включення підприємства до плану, фактично обмежилися інформацією, наданою ДПС: що оновлений план-графік затвердили і оприлюднили 7 та 8 серпня 2023 року відповідно, а ТОВ включили до нього як платника, який здійснює діяльність з підакцизною продукцією.

Верховний Суд вказав, що цього недостатньо. З рішень нижчих судів не видно, чи досліджували вони реальну дату і спосіб оприлюднення плану-графіку на сайті. Натомість між сторонами спостерігається пряма суперечність. ТОВ стверджувало, що за доступними йому даними оприлюднення відбулося лише 19 грудня 2023 року. Податківці наполягали на 8 серпня, посилаючись на внутрішній лист. Жодні з цих обставин суди належним чином не перевірили і не оцінили.

А між тим саме факт і дата оприлюднення входять до предмета доказування. Без їх встановлення неможливо оцінити, чи була перевірка призначена і проведена законно. І саме це питання має бути вирішене першим.

Тому Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу товариства лише частково. Рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду він скасував у частині відмови в задоволенні позовних вимог і направив справу в цій частині на новий розгляд до адміністративного суду. 

Що це означає для бізнесу, судів та податківців?

• По-перше, оприлюднення плану-графіка — не формальність. Це обов’язкова умова законності всієї подальшої процедури перевірки. І доводити оприлюднення треба не лише листом ДПС, а належними доказами: скріншотами з датою, архівом сайту, внутрішніми документами про завантаження тощо.
• По-друге, суди не можуть ігнорувати процесуальні доводи платника податків. Якщо є спір про дату оприлюднення — його треба вирішувати по суті, а посилатися лише на інформацію від ДПС, не підкріплену належними доказами. 

Для бізнесу цей висновок — ще одне нагадування: уважно стежте не лише за предметними порушеннями, а й за тим, як саме вас включили до плану і чи вчасно цей план з’явився у відкритому доступі.