Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Нагадаємо, що у ст. 6 Закону України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі -- Закон №877) наведено підстави для позапланових перевірок суб’єктів господарювання, серед яких такі як:
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання;
неподання у встановлений термін суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.
Зазначимо також те, що дія цього Закону №877 поширюється на відносини, пов’язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Наведені вище підстави для проведення позапланових перевірок Держспоживінспекції та її територіальних органів госпсуб’єктів продубльовані й у п. 1.4 Порядку проведення перевірок у госпсуб’єктів сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Мінекономіки від 07.03.2012 р. №310 (далі -- Порядок №310).
Такі підстави для проведення позапланових перевірок викликали запитання у госпсуб’єктів: чи передбачено чинним законодавством у сфері захисту прав споживачів подання органам Держспоживінспекції документів обов’язкової звітності?
Держспоживінспекція, зі свого боку, надає роз’яснення з приводу виконання госпсуб’єктами п. 1.4 Порядку №310: «відповідно до ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та Указу Президента України від 13.04.2011 №465/2011 «Про Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів» Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері держконтролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів. Законодавством України не передбачено подання госпсуб’єктами будь-яких документів обов’язкової звітності до Держспоживінспекції України та її територіальних органів».
