Фактичні перевірки

У зв’язку із набранням чинності Податковим кодексом України 01.01.2011 р. податковій службі надано право здійснювати, крім раніше визначених видів перевірок (документальна, планова, камеральна), ще й фактичні перевірки.
Відповідно до законодавства фактична перевірка — це перевірка, яка здійснюється уповноваженим органом податкової служби за місцем здійснення суб’єктом господарювання своєї господарської діяльності або в іншому місці, що належить суб’єкту господарювання.
Фактична перевірка проводиться органами податкової служби з метою встановлення дотримання платником податків чинного законодавства у сфері обігу готівкових коштів, розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Особливістю такого виду перевірки є те, що, на відміну від інших перевірок, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків. Перелік підстав для проведення фактичних перевірок регулює стаття 80 Податкового кодексу. Строк проведення фактичної перевірки не повинен перевищувати 10 діб, продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 5 діб.
Також однією з особливостей такого виду перевірки є те, що відповідальність за виявлені під час проведення перевірки порушення передбачено не тільки ПКУ, але й низкою інших законів, зокрема Законом України від 19.12.95 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Законом України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», адміністративним та кримінальним законодавством.