Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Документальна виїзна перевірка — перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою є перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ст. 77 Податкового кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку.
Фактичною є перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника.
Порядок ведення Журналу реєстрації перевірок затверджено наказом Держпідприємництва України від 10.08.98 р. №18 (далі — Порядок №18), згідно з п. 3 якого Журнал реєстрації перевірок знаходиться за місцем здійснення підприємницької діяльності.
Пунктом 7 Порядку №18 визначено, що представник контролюючого органу перед початком перевірки повинен обов’язково зробити запис у Журналі, заповнюючи всі передбачені графи, та поставити підпис.
Таким чином, у Журналі реєстрації перевірок суб’єктів господарювання працівники контролюючих органів реєструють лише ті перевірки, які проводяться за місцем здійснення господарської діяльності платника податків, зокрема документальну виїзну та фактичну перевірки.
