Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФСУ у листі від 11.11.2015 р. №24065/6/99-99-22-04-02-15 нагадує, що письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених Кодексом.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:
- підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ПКУ із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
- перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
- печатку контролюючого органу.
Отже, посадові особи контролюючих органів повинні направляти платникам податків запити про надання інформації з дотриманням наведених вище вимог.
Якщо запит складено з порушенням цих вимог, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
