Оновлено форму акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності
Вилучено з «Моїх новин»
МЕРТ затвердило нову уніфіковану форму акта перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності та форму припису про усунення порушень
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Мінекономрозвитку наказом від 29.01.2019 р. №96 (зареєстрований в Мін'юсті від 12.02.2019 р. за №152/33123) затвердило:
уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності;
форму припису щодо усунення порушень, виявлених під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності.
Відповідно втрачає чинність наказ МОН від 02.10.2013 р. №1355 , яким були затверджені Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) з використання об'єктів права інтелектуальної власності, уніфікована форма акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності та форма припису.
Цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. Станом на 04.03.2019 р. не опублікований.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
заступник керівника електронних сервісів редакції «Дебет-Кредит», авторка та редакторка новин і тематичних розсилок
Закінчила Українську академію друкарства (Львів) за спеціальністю «Видавнича справа і редагування». Має понад 20 років досвіду в журналістиці та медіа, спеціалізується на створенні, редагуванні та розвитку цифрового контенту.
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини і статті», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Держспецзв’язку затвердила Методику державного контролю у сфері кіберзахисту. Вона визначає порядок перевірок, запроваджує ризик-орієнтований підхід та уніфіковану форму акта за їх результатами
Неоформлена праця, помилки в оподаткуванні зарплати та недостовірна звітність можуть мати різні юридичні наслідки. Податкові, трудові й адміністративні санкції застосовуються за окремими правилами
Помилка у зазначенні в наказі на перевірку періоду, що мали перевірити податківці, призвів до скасування ППР про відмову у бюджетному відшкодуванні ПДВ. Які деталі виявилися ключовими — читайте у розборі свіжого рішення Верховного Суду
Під час перевірки щодо відшкодування ПДВ податківці заявили що, не отримали потрібних їм документів. Платник ПДВ стверджував, що всі потрібні документи надав і виграв справу. Як йому це вдалося? Читайте аналіз рішення Верховного Суду далі у статті
Перевірки були й раніше, але тепер у ДПС є джерело інформації, яке змінює правила гри: дані Держприкордонслужби. Розберемо, що саме бачить податкова, які три питання вона ставить до кожного рейсу і як не перетворити звичайний перетин кордону на донарахування
Працівницю звільнено в серпні 2026 року. Через лічильну помилку виплачено зарплату за 13 днів замість 3. Направлено повідомлення про повернення зайво отриманих 5 тис. грн (нетто). Нарахування за 08/2026 проведено за 3 дні. Чи потрібно донарахувати/доплатити податки з цієї суми?
Підприємство безоплатно передає частину товарів у межах рекламної акції. Чи виникає обов’язок одночасно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за мінімальною базою оподаткування та компенсуючі зобов’язання за пп. 198.5 ПКУ? Який алгоритм документального оформлення і відображення операції в обліку на субрахунках 641 та 6435?
Наш склад було пошкоджено внаслідок ракетного удару, товар знищено повністю. Ми зібрали акт про пожежу від ДСНС та витяг з ЄРДР, проте податківці наполягають, що без індивідуального сертифіката Торгово-промислової палати про форс-мажор ми зобов'язані нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ. Чи законна така вимога і чи варто нам витрачати час та кошти на отримання сертифіката ТПП?
Підприємство у 2025 році придбало у фізособи – підприємця товари, внаслідок чого виникла кредиторська заборгованість. У 2026 році планувалося погасити борг, однак контрагент припинив підприємницьку діяльність (закрив ФОПа). Чи має право підприємство списати таку заборгованість до складу доходів на субрахунок 717?
