Перевірки Держпраці по-новому: аналіз проведеного вебінару

23 травня 2019 р. нами було проведено вебінар спільно з начальником управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київський області Шаботинським Валентином Володимировичем. На цьому вебінарі було розглянути багато актуальних та болючих питань щодо перевірок Держпраці, а також говорили скасування Постанови №295.

На початку начальник управління з питань праці зауважив про те, що щомісяця до них надходить 500-600 скарг від громадян про порушення їхніх прав роботодавцями. Крім цього для позапланових інспекційних відвідувань Держпраці користувалися такими каналами надходження інформації для виявлення порушень, як :

• Канали телебачення;
• Інформація в мережі Інтернет;
• Оголошення про прийом на роботу;
• Інформація з ДФС.

Отже, потреба в перевірках від Держпраці була і є. Але тепер слід враховувати скасування Порядку №295, за яким інспектування проводились до цього.

Що із тими інспектуваннями, які розпочались до 14.05.2019 р.?

Інспекційні відвідування, які розпочалися до дати скасування Порядку №295 повинні бути завершені. По них будуть складені акти  та приписи, яких роботодавці повинні будуть дотриматися та виконати все необхідне для усунення порушень та недоліків.

Такою є позиція представника Держпраці, хоча вона не збігається із позицією нашого юриста.

Втім, наразі позиція Держпраці не збігається навіть із позицією ДРС, про що ми писали тут. Як заявляють представники ДРС: у випадку, коли особа допустила проведення перевірки, вона має право написати письмове звернення до Держпраці, вимагаючи припинення перевірки з підстави набуття чинності рішенням суду у справі №826/8917/17. Після проведення перевірки, яку є підстави вважати незаконною, підприємець має 2 шляхи захисту своїх прав:

• подати скаргу до ДРС, зазначивши предмет порушення;
• звернутися до суду.

Чи будуть планові перевірки з питань дотримання законодавства про працю?

Як повідомив представник Держпраці на нашому вебінарі, планових перевірок з питань дотримання законодавства про працю (не плутати з охороною праці!) в 2019 році не буде.

Оскільки згідно норм чинного законодавства інформація про планові заходи мала бути оприлюднена на сайті Держпраці ще наприкінці 2018 року. Але, оскільки працювали за Порядком №295, планових перевірок не було заплановано.

Тож, роботодавці можуть видихнути з полегшенням, але ненадовго, до 2020 р, якщо нічого не зміниться.

Як перевірки Держпраці проводитимуться зараз?

Держпраці наголошує на тому, що перевірки будуть провадитися і надалі (і суд, скасовуючи Порядок №295, підкреслив, що таке право у Держпраці є) згідно норм зазначених у Законі №877.

Також є документи, які мають вищу юридичну силу ніж Закон №877, а саме:

• Конвенція Міжнародної організації праці «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» від 1947 року;
• Конвенція Міжнародної організації праці «Про інспекцію праці в сільському господарстві» від 1969 року.

Вищезгадані Конвенції ратифіковано Україною і вони мають вищий порядок над національним законодавством. Тож, коли Закон №877 вступає в протиріччя  з Конвенціями, інспектор з праці використовуватиме конвенції.

Зверніть увагу: згідно із ст. 16 Конвенції №81, ст. 21 Конвенції №129, державні інспектори праці проводять заходи державного нагляду (контролю) так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних положень законодавства про працю. Єдиним критерієм, що має враховуватися ними при прийнятті рішень щодо періодичності проведення перевірок, є ефективність чи неефективність застосування суб'єктом господарювання вимог законодавства про працю. При цьому періодичність здійснення планових заходів, установлена відповідними постановами Кабінету Міністрів України на виконання вимог ст. 5 Закону №877, має для інспекторів праці рекомендаційний характер та застосовується ними за умови, що зазначена періодичність проведення перевірок не зменшить ефективності дотримання суб'єктом господарювання положень законодавства про працю.

Також Шаботинський В.В. проаналізував і прокоментував зазначене в ст. 6 Закону №877.

Зокрема, у ст.6 Закону №877 визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є:

1. Подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням. Але таких випадків на практиці дуже мало, оскільки роботодавці не бажають самостійно наражатися на небезпеку.
2. Виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності.

Втім, щодо цієї підстави, малоймовірний прихід інспектора на перевірку на підприємство, оскільки роботодавці не здають жодних звітів до Держпраці. Що ж до решта контролерів (зокрема, ДФС), яким звіти подаються, то й вони приходять на позапланову перевірку не одразу після камеральної перевірки звіту.

У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. І вже невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу. 

3. Перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Інспектор з праці має право на перевірку виконання роботодавцем уже раніше зробленого припису. Фахівець Держпраці наголосив та пообіцяв, оскільки,  коло можливостей для нових перевірок у інспекторів Держпраці стало значно менше й з’явилося  більше часу, то вони перевірять усіх, кому були зроблені приписи з початку 2019 року, на предмет, чи були  виконані рекомендації та вимоги.  

4.Звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Зверніть увагу! Інспекторам Держпраці жодних погоджень не потрібно, оскільки вони виведені ч. 4 та 5 ст. 2 Закону №877 з під дії цього пункту.

Етапи  позапланових перевірок

Шаботинський В.В. назвав та проаналізував етапи проведення  позапланових перевірок, які будуть діяти зараз, після скасування Порядку №295. При їх проведенні, як і зазначалося вище, тепер посилатимуться прямо на норми Закону №877 та міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною.

1 ЕТАП: Прийняття рішення про проведення

Державний інспектор праці здійснює планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) без попереднього письмового або усного повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового чи позапланового заходу. Позапланові заходи державного нагляду (контролю)здійснюються за наявності підстав, визначених ч. 1 ст. 6 Закону №877.

Для здійснення планового або позапланового заходу центральний чи територіальний орган Держпраці України видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюватиметься захід, і предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника центрального чи територіального органу Держпраці України (із зазначенням прізвища, імені та по батькові) і засвідчується печаткою  (ст. 12 Конвенції №81, п. 3 ст. 16 Конвенції №129, ч. 1,2 ст. 7 Закону №877).

2 ЕТАП: Початок перевірки

Тут було закцентовано увагу на тому, що при перевірках інспектори мають право застосовувати фото- та відео-фіксацію.

3 ЕТАП: Питання, що підлягають перевірці

Перелік питань має відповідати визначеним законами сферами господарської діяльності, які для Держпраці України є предметом державного нагляду (контролю). Зокрема, для державного інспектора  праці такі питання мають відповідати сфері державного нагляду (контролю), визначеній у п. 1 ст. 3 Конвенції №81, п. 1 ст. 6 Конвенції №129. 

Зверніть увагу! Тут ми зазначали, що без затвердженої уніфікованої форми акту перевірки проводити їх не можна. Такою є на сьогодні позиція ДРС.

Під Порядок №295 була затверджена форма акту інспекційного відвідування Наказом Міністерства соціальної політики №1338. На початку цього Наказу йде пряме посилання на цей Порядок, а на Закон №877 та міжнародні конвенції – немає. Це вже не говорячи про те, що самі інспекційні відвідування скасували, і проводити суд дозволив у якості заходу контролю саме перевірки. Тож, про який акт інспекційного відвідування можна говорити? 

Але Держпраці в цьому питанні не відступає і її фахівці заявляють: акт інспекційного відвідування, затверджений Наказом №1338 чинний і досі, його не скасовано. Тому цю форму і надалі  будуть використовувати при перевірках Держпраці, а перевіряти будуть ряд запитань, зазначених у цьому акті.

Тож, у роботодавців з’явиться новий аргумент для оскарження проведення такої перевірки та/або її результатів в суді.

4 ЕТАП: Дії державного інспектора праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю)

Державні інспектори праці при здійсненні державного нагляду (контролю) мають право:

• Перевіряти документи субєкта господарювання, ведення яких приписано національним законодавством з питань, віднесених до сфери контролю Держпраці України, та які вони вважатимуть потрібними для того, щоб переконатися, що правові норми з питань законодавства про працю, зайнятість населення та загальнообовязкове державне соціальне страхування в частині прав застрахованих осіб суворо дотримуються;
• Знімати копії із зазначених вище документів або робити з них витяги;
• Оглядати й обстежувати приміщення, споруди, територію чи інші місця, де можуть працювати громадяни;
• Наодинці або в присутності свідків опитувати з будь-яких питань щодо застосування правових норм і перевіряти документи, що посвідчують особу, посадових чи службових осіб субєкта господарювання, інших фізичних осіб, які перебувають у приміщеннях, спорудах, на території або виконують роботи на користь субєкта господарювання в інших місцях;
• Надавати субєктові господарювання консультаційну допомогу з питань здійснення заходів державного нагляду (контролю);
• Витребувати пояснення від посадових чи службових осіб субєкта господарювання або органу, який представляє інтереси найманих працівників, з питань виявлених порушень норм трудового законодавства (пп. «ь» п. 1 ст. 3 та пп. «с» п. 1 ст. 12 Конвенції №81, пп. «ь» п. 1 ст. 6 та пп. «с» п. 1 ст. 16 Конвенції №129, ст. 256 КУпАП).

Документи, які може затребувати інспектор можуть бути такі (перелік невичерпний):

• Статут та інші установчі документи;
• Штатний розпис;
• Табель обліку робочого часу;
• Відомості про оплату праці;
• Звіти в статистику;
• Кадрові накази;
• Трудові книжки та журнали обліку руху трудових книжок та ін.

5 ЕТАП: строк перевірки

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати 10 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва – 2 робочих дні, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення планового чи позапланового заходу не допускається (ч. 5 ст. 5 і ч. 4 ст.6 Закону №877).

При аналізі характеристики щодо суб’єктів підприємництва, докладач посилався на  ст. 55 ГКУ.

6 ЕТАП: Оформлення результатів перевірки

Оскільки Порядок №295 вже не діє, то правила оформлення проведеної перевірки слід шукати в Законі №877.

Частина шоста ст. 7 Закону №877 говорить, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу державний інспектор праці складає акт перевірки, у якому зазначає стан виконання суб'єктом господарювання вимог законодавства про працю, а в разі невиконання – детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Додамо від себе, що, оскільки на практиці цей акт матиме назву не акту перевірки, а акту скасованого інспекційного відвідування, починати можна буде прямо із зауважень щодо легітимності форми цього акту, і права проведення перевірок Держпраці до затвердження форми, яка відповідає Закону №877.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки державного інспектора праці.

У разі суб'єкта господарювання підписати акт державний інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єктові господарювання або уповноваженій ним особі, а другий – зберігається в органі державного нагляду (контролю).

У разі неможливості вручення суб'єктові господарювання акта перевірки він має бути йому надісланий рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому на примірнику, який зберігається в органі Держпраці України, державний інспектор праці робить відповідну відмітку.

7 ЕТАП: Внесення вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства

Припис складається відповідно до ст. 7 і 8 Закону №877 та видається посадовим чи службовим особам суб'єкта господарювання не пізніше ніж протягом 5 робочих днів після завершення заходу державного нагляду (контролю).

Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання, однак за невиконання викладених у ньому законних вимог інспектора праці щодо усунення виявлених порушень законодавства про працю ст. 188-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність.

8 ЕТАП: Притягнення до відповідальності за виявлені порушення

Державні інспектори праці мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які встановлена ст. 41, 41-2, 41-3, 188-1 КУпАП, та надсилати їх на розгляд до місцевого суду загальної юрисдикції.

Крім того, складати протоколи і розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також накладати адміністративні стягнення відповідно до ст. 188-6 КУпАП.

Щодо адміністративних правопорушень, відповідальність за які встановлена ст. 204, 211-3, 211-4, 212-19 КУпАП та ознаки яких будуть виявлені в ході перевірок, державні інспектори праці зобов'язані інформувати відповідні органи, уповноважені складати протоколи за такі адміністративні правопорушення.

Також державні інспектори праці зобов'язані надсилати до правоохоронних органів матеріали перевірок, що містять ознаки злочинів, відповідальність за які передбачена ст. 150, 161, 172, 173, 174 та 175 ККУ.

Крім того, державні інспектори праці мають право вносити відповідним органам чи посадовим особам пропозиції про накладення дисциплінарних стягнень на осіб, винних у порушенні правових норм.

Рішення державних інспекторів праці можуть бути оскаржені в 10-денний термін до вищої посадової особи територіального органу Держпраці, а в разі невирішення питання – до керівництва Держпраці України та в суді в порядку, встановленому законодавством.

Подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання припису державного інспектора праці до дати її розгляду. Скарга розглядається у 15-денний термін з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України.