Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Державної регуляторної служби України розповідає, що на їх розгляді знаходяться проекти наказів Міністерства фінансів України (далі – проект наказу):
- «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547»;
- «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13».
Інформаційно-аналітичні матеріали знаходяться тут (публікації від 16.12.2019).
Зазначені проекти наказів є підзаконними нормативно-правовими актами та розроблені за результатом прийняття Закону України від 20.09.2019 р. №128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», яким внесені зміни, зокрема до Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що створило правові підстави для запровадження насамперед:
- програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – програмний РРО) як альтернативи класичним реєстраторам розрахункових операцій (далі – РРО);
- розрахункового документа, фіскального звітного чеку, фіскального звіту, створеного програмним РРО та/або РРО в електронній формі;
- фіскального сервера контролюючого органу, засобами програмного забезпечення якого здійснюється реєстрація програмних РРО, електронних розрахункових документів, фіскальних звітних чеків та фіскальних звітів, створених програмними РРО;
- одночасно із технологією Національного банку, що забезпечує захист інформації про проведені розрахункові операції, застосування кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством.
З метою всебічного вивчення запропонованих проектами наказів регулювань та перевірки якісного дослідженням їх впливу на представників відповідного бізнес-середовища, ДРС звернулася до Міністерства фінансів України (лист додається), як розробника проектів наказів, з вимогою провести розрахунки втрат на запровадження державного регулювання для суб’єктів малого підприємництва (М-тесту), згідно з додатком 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою КМУ від 11.03.2004 р. №308 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 16.12.2015 р. №1151), а також надати додаткові пояснення щодо окремих параметрів, які були взяті за основу під час проведення розробником розрахунків витрат суб’єктів господарювання, пов’язаних із впровадженням запропонованих проектами наказів регулювання.
ДРС звернулася до Міністерства фінансів України (лист).
***
Читайте також:
