Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформує, що за повідомленням Державної податкової служби України, Закон України від 12.01.2023 №2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг)» (далі – Закон №2888) набирає чинності з 1 квітня 2023 року, крім змін до Закону України «Про Національний банк України та змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про платіжні послуги», які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону №2888 (опублікований 31.01.2023).
Законом №2888 внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та інших законів України, зокрема в частині обліку електронних гаманців та рахунків, відкритих платникам податків небанківськими надавачами платіжних послуг, сплати податків електронними грошима та використання інших платіжних операцій, що запроваджені Законом України від 30.06.2021 №1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон №1591), а також в частині застосування понять: «банки», «небанківській надавач платіжних послуг», «електронний гаманець у емітента електронних грошей», «платіжні інструкції», «рахунок у банку /небанківському надавачу платіжних послуг», «активи», «грошові кошти (кошти)» та інших. Запроваджується можливість використання під час здійснення розрахункових операцій та контролю за їх проведенням не тільки рахунків, відкритих у банках, а також рахунків/електронних гаманців такого платника податків в інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей.
Також Законом №2888 внесені зміни до функцій контролюючих органів (ст. 19-1 ПКУ), розширені права посадових осіб контролюючих органів (ст. 20 ПКУ), змінені повноваження контролюючих органів щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, відкритих небанківськими надавачами платіжних послуг тощо.
Крім того, Законом №2888 змінено порядок використання єдиного рахунку (ст. 35, 35-1 ПКУ). Окремо визначено, що для цілей Кодексу обов’язок платника податків щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений ст. 35-1 ПКУ, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом №1591. Також ст. 35-1 ПКУ доповнено новою нормою щодо того, що не допускається приймання на єдиний рахунок електронних грошей.
Законом №2888 змінено визначення податкового номера платника податків (п. 63.6 ПКУ), а саме, податковим номером є: ідентифікаційний код юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента і нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи. Для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, - за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України.
Також поширена можливість для контролюючого органу використовувати інформацію, що надійшла не тільки від банків та інших фінансових установ, а також від небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів, інформацію про наявність та рух коштів на електронних гаманцях платника податків (пп. 71.1.3 ПКУ). Розширено перелік суб’єктів інформаційних відносин (ст. 72 та 73 ПКУ) – надавачі небанківських платіжних послуг, емітенти електронних грошей.
Крім того, Законом №2888 внесені зміни до статті Кодексу щодо фінансової відповідальності небанківських надавачів платіжних послуг, еквайрів, емітентів електронних грошей (ст. 112, 118 та 124 ПКУ).
***
Читайте також:
