Влада пообіцяла підприємцям списати заборгованість з Єдиного соціального внеску (ЄСВ), що накопичилася за останні роки.
«Значна частина цих ФОПів — сплячі. Проблема введення «подушного податку» на ФОП у 2016-му полягала в тому, що багатьом довелося закритися без будь-якого перехідного періоду, навіть тим, хто реально працював, але, наприклад, сезонно», — прокоментував проблему президент Асоціації податкових радників Данило Гетманцев. Він зазначив, що це питання ще має пройти громадське обговорення, після чого буде розроблений остаточний варіант відповідного проекту закону.
За словами Гетманцева, незважаючи на те, що ЄСВ зменшили майже вдвічі, був введений обов'язковий мінімальний платіж для кожного ФОПа, незалежно від того, працював він чи ні.
«Є багато людей, які реально не здійснювали діяльність. Є ті, хто зареєстрував ФОПи ще в 14–15 роках і забув про них, їм весь цей час ніхто нічого не говорив, а зараз, по закінченню трьох років, коли вже минають строки давності за цими нарахуваннями, про них згадують і відправляють податкові повідомлення. І реально нічого зробити не можна, тому що дійсно за законом вони повинні платити. Нам здається, що неправильно платити податок за ту діяльність, яка не здійснювалася», — сказав експерт.
Проте для цього потрібен спеціальний закон, а коли він буде прийнятий у складних політичних умовах, ніхто не знає. Поки що проблема залишається невирішеною. Податкові органи прямо кажуть, що списувати, відстрочувати, розстрочувати заборгованість з ЄСВ наміру, і такого бажання вони не мають. На думку ДФС, закон такої можливості не передбачає, тож звертатися в податкову з цим питанням марно. Проте бізнес задається питанням, що робити у такій ситуації, тому підприємці змушені відстоювати свої права через суд.
Скасування пені та штрафних санкцій
За останній час судова практика напрацювала деякі правила, за умови дотримання яких суди йдуть на поступки бізнесу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №805/1949/17-а 14 травня 2019 року виніс постанову, якою визнав неправомірним рішення ДФС про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Суд виходив з наступного:
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» №405/2014 від 14.04.2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Наявність або відсутність сертифікату Торгово-промислової палати не впливає на вирішення спірних відносин, оскільки відповідальність у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій за невиконання обов’язку щодо своєчасного перерахування єдиного внеску в повному обсязі не застосовується до платників єдиного внеску за умови, якщо вони перебувають на обліку в податкових органах на території, де здійснювалася антитерористична операція.
Ненадання суб’єктом заяви про звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язку щодо своєчасного перерахування єдиного внеску не є безумовною нормою, оскільки надання такої заяви відповідачу, згідно з наведеними положеннями Закону про ЄСВ, передбачене в разі невиконання обов’язку, визначеного ч. 2 ст. 6 цього Закону, щодо своєчасної та в повному обсязі сплати єдиного внеску, а не в разі звільнення платника єдиного внеску від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зазначеного обов’язку.
Аналогічної позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зайняв у постанові від 26 квітня 2019 року у справі №805/1023/16-а, зазначивши, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу спірної вимоги, оскільки позивач у вказаний періоді за законом був звільнений від обов'язків платника єдиного внеску щодо своєчасного нарахування та його своєчасної сплати, а орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника в період його звільнення від виконання обов'язків, встановлених ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ.
Проте судді зауважили, що списання безнадійного податкового боргу не є предметом цієї справи, порядок списання безнадійного податкового боргу є окремою процедурою, дотримання чи недотримання якої не має відношення до спірних правовідносин та не впливає на питання правомірності оскаржуваної податкової вимоги.
Звільнення від відповідальності у разі перебування платника податків на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористичної операція, наступає і щодо несвоєчасної подачі звітності з ЄСВ (постанови КАС у складі ВС від 23 квітня 2019 року у справі №805/98/16-а та від 16 квітня 2019 року у справі №812/5/17)
У постанові від 25 квітня 2019 року у справі №805/4811/16-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду нагадав, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. У разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону про ЄСВ).
Проте суд підтвердив позицію, що факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для звільнення платників єдиного внеску як від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ, так і від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його вчасної сплати.
Списання безнадійної заборгованості
Позов про списання безнадійної податкової заборгованості був задоволений Касаційним адміністративним судом 26 лютого 2019 року у справі №805/4374/15-а. У цій справі були скасовані рішення Донецького окружного адміністративного суду та Донецького апеляційного адміністративного суду.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 30.11.2015, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016, у задоволенні позову відмовив. Проте касаційний суд з висновками попередніх судів не погодився. Суд врахував, що у нормі прямої дії п. 93 розділу VIII Закону про ЄСВ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який є спеціальним у розумінні ст. 2 цього Закону, відсутня така умова, як наявність сертифіката Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин, для звільнення від відповідальності. Потреба в цьому сертифікаті виникне при визнанні безнадійної недоїмки та її списанні.
Вирішуючи спір, суди не врахували, що в силу наведених норм, платник єдиного внеску звільняється від відповідальності за його несвоєчасну сплату з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція, незалежно від наявності висновку Торгово-промислової палати України та незважаючи на те, що єдиний внесок задекларований платником податку власноручно. Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску є протиправною.
З огляду на відсутність у товариства податкового боргу вимоги про здійснення коригування відомостей у картці особового рахунку є також обґрунтованими.
Аналогічне рішення КАС виніс у справах №805/2325/15-а та №805/86/16-а.
Останні рішення у судовій практиці ґрунтуються на зразковій справі №812/292/18 (Пз/9901/22/18). Велика Палата Верховного Суду зазначила у постанові від 6 листопада 2018 року, що подання сертифікату Торгово-промислової палати України як умови для звільнення від штрафу та/або пені за несвоєчасне та/або не в повному обсязі нарахування, обчислення чи сплату єдиного внеску є необґрунтованою вимогою з боку органу доходів та зборів.
Щодо подання заяви як обов'язкової підстави для звільнення від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ, Велика Палата зазначила, що її подання є додатковою умовою для списання і в подальшому ненарахування штрафних санкцій та пені на суми несвоєчасної сплати зобов'язань по єдиному внеску, передбаченим ПК України для списання безнадійного податкового боргу. Платник єдиного внеску має можливість подання такої заяви протягом певного строку (тридцяти днів) після закінчення антитерористичної операції.
Натомість звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі про ЄСВ та не потребує додаткового звернення, оскільки ця норма встановлює «незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій» та адресована, насамперед, особам, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.
Сергій Студенников