ДПСУ повідомляє, що Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано висновок судів попередніх інстанцій та позицію ГУ ДПС у Одеській області щодо неможливості (нереальність) здійснення господарських операцій із визначеними контрагентами.
Колегія суддів зазначила, що, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на підтвердження дійсної реалізації правочинів платником податків було надано лише видаткові накладні, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості та не надано жодних товарно-транспортних накладних при тому, що договорами поставки та купівлі-продажу прямо передбачено складання відповідних товарно-транспортних накладних після переходу права власності на товар.
Окрім того, суди об`єктивно звернули увагу на те, що на підтвердження здійснення самовивозу позивачем було не надано жодних відомостей, рівно як і не доведено можливості здійснення такого самовивозу власним транспортом та/або залучення до такого вивозу сторонніх підприємств, що спростовує факт переміщення придбаного товару, тим більше, що обсяг та вага товару, з огляду на видаткові накладні, є значними та таке переміщення товару не може бути реалізовано без залучення транспортних засобів.
Суди також урахували, що матеріали справи не містять, а позивачем не було надано специфікацій до договорів, як не було надано і будь-яких пояснень щодо способу формування номенклатури товару при його придбанні в інших контрагентів.
Касаційним Судом зазначено про правильність зауваження судів попередніх інстанцій щодо фізичної можливості зберігання спірного товару (підшипників), що є суттєвим з огляду на його об`єм та обсяг, а саме з матеріалів справи вбачається наявність у позивача в оренді офісу та складу лише в 2018 році. Стосовно можливості зберігання спірного товару в період 2016-2017 років доказів надано не було.
Крім того, надані платіжні доручення не містять жодного підпису та печатки банку, який здійснив переказ, що не доводить належним чином проведення оплати за товар.
Касаційний адміністративний суд резюмує, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій суб`єкт господарювання повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності зі встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення, рішення судів попередніх інстанції, якими відмовлено в задоволені позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 5,12 млн грн залишено без змін.