Що таке міжнародний реєстр збитків (RD4U), навіщо бізнесу реєструвати втрати і чому це варто зробити зараз?

1. Що таке Міжнародний реєстр збитків?
2. Чим Реєстр збитків відрізняється від еВідновлення та інших компенсацій?
3. Хто, як та за якою формою подає заяву до Міжнародного реєстру збитків
4. Бета-тестування нових форм заяв та як до нього долучитися?
5. Яку кількість заяв може подати одна особа?
6. Докази та документи, які слід додати до заяви
7. Чи можна відкликати подану заяву?
8. Чи є граничні строки для подання заяв?
9. Що робити, якщо вже є судове рішення в Україні
10. Відповіді на 8 поширених запитань
11. Висновки для бухгалтерів, керівників та ФОПів

Після початку повномасштабної агресії РФ в Україні запроваджено кілька паралельних механізмів фіксації та компенсації збитків. На практиці це викликає плутанину:

• чи достатньо еВідновлення?
• чи замінює державна компенсація репарації?
• і навіщо бізнесу окремо реєструватися в Міжнародному реєстрі збитків?

Розберемося по суті.

Що таке Міжнародний реєстр збитків?

Міжнародний реєстр збитків, по суті, на сьогодні поки що є системою обліку заяв, поданих фізичними та юридичними особами та державою Україна про відшкодування збитків, втрат та шкоди, заподіяних агресією рф проти України. Й у цьому Реєстрі, відповідно, зберігатимуться всі задокументовані докази, якими й будуть обґрунтовані ці вимоги.

Для того щоб заяви були внесені до Реєстру, вони повинні стосуватися збитків, втрат або шкоди, завданих фізичним, юридичним особам та державі Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи, які:

• були завдані 24 лютого 2022 року або пізніше;
• були завдані на території України, в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи територіальні води;
• були спричинені міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Отже, в цьому випадку йдеться саме про збитки (шкоду), завдані починаючи саме з 24.02.2022.

Зараз ми не говоримо про збитки, завдані у період з 2014 по 24.02.2022, однак це не означає, що вони не будуть відшкодовані! Україна заявляє про окупацію та знищення міст, інфраструктури та приватного майна з 2014 року. Тому якщо наразі такої опції немає – це не означає, що вона не з’явиться згодом.

Причому наразі є така категорія заяв, як А3.6 Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях. У разі якщо, скажімо, підприємства з території Луганської та Донецької областей були перереєстровані на підконтрольну територію України до 24.02.2022, проте відомо, що нерухомість втрачена через дії рф після 24.02.2022, то така заява, на нашу думку, також може бути подана.

Таким чином, міжнародний Реєстр збитків для України (RD4U) – це міжнародний юридичний інструмент, створений за підтримки Ради Європи, який:

• фіксує шкоду, завдану агресією РФ;
• формує єдину доказову базу;
• є першим етапом механізму репарацій.

Реєстр не виплачує компенсацію зараз, він не є судом, трибуналом, компенсаційною комісією або компенсаційним фондом.

Його завдання – визнати вимогу, щоб у майбутньому вона могла бути оплачена за рахунок репарацій, а не бюджету України. Механізм такої оплати буде створено у майбутньому. І сам Реєстр, а точніше всі, хто створив його, мають зрозуміти розмір таких компенсацій, що можливо лише шляхом збору заяв від громадян України, бізнесу, державних органів/установ та держави Україна.

Чим Реєстр збитків відрізняється від еВідновлення та інших компенсацій?

Виникає запитання: чи пов’язані між собою різні програми компенсації збитків і якою з них краще скористатися? Чи приймають заяви до Міжнародного реєстру збитків, якщо вже подані заяви до інших програм?

Так, приймають! Якщо ви подали заяву до Реєстру пошкодженого та зруйнованого майна і після цього органи влади України провели обстеження такого майна, то вам слід включити цю інформацію до вашої заяви до Міжнародного реєстру збитків (зокрема, йдеться про таку заяву, як А 3.2 Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна).

У разі якщо ви вже отримали відшкодування, то у заяві до Міжнародного реєстру бажано вказати інформацію про вже отриману компенсацію, але зазначити, що реальна вартість відновлення майна вам обійшлась у більшу суму або має обійтись (якщо ви очікуєте певну суму чи маєте оцінку вартості майна/збитків).

У будь-якому разі ці програми між собою у жодному разі не перетинаються. Окрім того, Реєстр не оцінює суму збитків і не призначатиме жодних виплат. Ці функції виконуватиме міжнародний компенсаційний механізм, який буде створено в майбутньому. Проте сума виплати, найімовірніше, буде зменшена на вже виплачені (відшкодовані) суми.

Нагадаємо, що зараз діє надання часткової компенсації вартості майна бізнесу, пошкодженого чи знищеного внаслідок збройної агресії рф, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків (Постанова КМУ від 28.11.2025 №1541).

У цьому випадку йдеться:

• про часткову компенсацію для бізнесу за майно, що було знищено або пошкоджено, з 1 січня 2026 р;
• за рахунок коштів з бюджету України, але в межах 10 млн грн;
• за відсутності відповідного бюджетного фінансування виплата не здійснюється;
• якщо підприємство отримувало іншу державну допомогу, компенсація зменшується на отримані раніше суми.

Таким чином, і ці виплачені суми, ймовірно, враховуватимуться лише згодом – адже механізм лише почав діяти з січня 2026 року, а Міжнародний реєстр збитків приймає заяви на постійній основі та спрямований на відшкодування збитків без обмеження сум, розширюючи при цьому кількість окремих заяв. Проте Міжнародний реєстр збитків просить надавати інформацію про відшкодовані суми чи вчинення інших дій (обстеження майна тощо) після звернення до еВідновлення/Реєстру пошкодженого та зруйнованого майна.

Хто, як та за якою формою подає заяву до Міжнародного реєстру збитків

Подання заяв відбувається через портал Дія.

Хто має право подати заяву:

• фізичні особи, у т.ч. ті, хто використовував знищене/пошкоджене нерухоме майно у госпдіяльності як ФОП та/або нерухоме майно, доступ до якого втрачене через окупацію території України;
• юридичні особи.

Важливо:

1. Фізособи можуть подавати заяви самостійно або через представника.
2. Юрособи повинні подавати свої заяви через представника.
3. Представники не обов'язково повинні бути юристами чи адвокатами.

Система автоматично підтягує частину даних із держреєстрів, тож заявнику залишається лише додати докази та деталі про збитки.

Порядок подання заяви

Заяву потрібно подавати в електронному вигляді через вебпортал Дія безкоштовно та наразі – українською та англійською мовою. У подальшому планується створити заяви англійською мовою.

Проте для тих, хто не має можливості подати заяву через Дію, незабаром буде створена можливість подання заяв через ЦНАПи в Україні – за кордоном наразі таких опцій не передбачено.

Всю інформацію про те, як подати заяву, та перелік заяв, що наразі доступні для подання, можна знайти за посиланням, де для кожної заяви відповідної категорії наводиться така інформація

• Форма та Правила подання Заяви
• Застереження, інформація та інструкції
• Поширені запитання

Форми заяв для юросіб та ФОПів

Форми заяв для юридичних осіб (крім тих, що включені до категорії B – йдеться про критичну інфраструктуру, культурні цінності, природні ресурси тощо) наведені за посиланням, де можна ознайомитись, зокрема, з такими формами та правилами подання заяв як:

• Форма та Правила подання заяв у категорії C1.1, C1.2 Пошкодження або знищення не критичної інфраструктури (доступні у режимі бета-тестування)
• Форма та Правила подання заяв у категорії C1.5 Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна (не пов'язане зі збитками для бізнесу) (ще не доступна)
• Форма та Правила подання заяв у категорії B2 та C2 Пошкодження, знищення або втрата об'єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей (ще не доступна)
• Форма та Правила подання заяв у категорії C3.1 Пошкодження, знищення або втрата активів (доступні у режимі бета-тестування)
• Форма та Правила подання заяв у категорії C3.2 Втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях (ще не доступна)
• Форма та Правила подання заяв у категорії C3.3 Переміщення (евакуація) бізнесу (ще не доступна)
• Форма та Правила подання заяв у категорії C3.4 Інші економічні втрати (ще не доступна)
• Форма та Правила подання заяв у категорії C4 Гуманітарні витрати (ще не доступна)

Там же за посиланням можна знайти також категорії заяв для фізосіб та підприємців, зокрема:

• Форма та Правила подання заяв у категорії A3.5 Втрата приватного підприємництва (ще не доступна)
• Форма та Правила подання заяв у категорії A3.6 Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях (доступна)

Ми наполегливо радимо ознайомлюватись з правилами подання заяв, адже там ви можете побачити, які документи варто підготувати та мати під рукою в електронному вигляді.

Важливо!

Під час подання заяви не обов'язково завершувати заповнення всієї заяви одразу. Дія надає можливість зберегти чернетку заяви та заповнити її пізніше. Однак бажано переконатися, що вся необхідна інформація підготовлена і доступна для завантаження у потрібному форматі.

Бета-тестування нових форм заяв та як до нього долучитися?

Як бачимо, форми заяв є, але на сьогодні не всі вони ще доступні до заповнення та подання – триває створення нових заяв в режимі бета-тестування. Зокрема, з грудня 2025 року міжнародний Реєстр збитків разом з вебпорталом Дія розпочинають бета-тестування нових категорій подання заяв для юросіб приватної та державної форм власності:

• B1.1, B1.2, C1.1, C1.2 пошкодження або знищення критичної та не критичної інфраструктури,
• C3.1 пошкодження, знищення або втрата активів.

Ці категорії охоплюють такі збитки, як зруйновані або пошкоджені об’єкти, обладнання, майно, інші активи.

Власникам таких активів слід заздалегідь підготувати:

• інформацію про пошкоджені або знищені об’єкти;
• дані про завдані збитки та їх оцінку;
• опис подій, унаслідок яких завдано шкоди;
• інші докази, які є важливими для доказу і визначення розміру збитків.

Як долучитися до бета-тестування?

Долучитись до бета-тестування можна за посиланням.

При цьому

1. Подати заяву може керівник юридичної особи, який зазначений як такий у ЄДР, або призначити для цього представника в Дії.

2. Під час бета-тестування ви маєте можливість –

• пройти всі етапи подання заяви онлайн через Дію,
• зафіксувати завдані збитки в міжнародному Реєстрі збитків.

3. Під час подання частина даних підтягнеться автоматично з реєстрів, іншу інформацію потрібно надавати самостійно. 

4. Отримати всі потрібні консультації на етапі бета-тестування.

Яку кількість заяв може подати одна особа?

Заявники можуть подавати більше однієї заяви, включаючи подання заяв стосовно різних категорій збитків. Однак правилами для певних категорій може бути передбачено, що у межах цієї категорії подається лише одна заява.

Якщо кілька заявників бажають подати заяву разом, то найчастіше такі заяви подаються кожним окремо на свої частини або частки. Втім, може бути дозволено подання однієї заяви одночасно кількома заявниками.

Докази та документи, які слід додати до заяви

По перше, нагадаємо, що усі докази/документи подаються виключно в електронному вигляді через «Дію».

По-друге, заявники повинні будуть подати відомості, що ідентифікують їхню особу.

По-третє, під час заповнення заяви слід надавати докази, що підтверджують настання збитків, втрат чи шкоди, про які йдеться (наприклад, що сталося, де і коли відбулися події, причина тощо), а також надати іншу необхідну інформацію, передбачену формою заяви.

Наприклад, якщо заява стосується майна, заявники повинні будуть довести, що вони є законними власниками відповідного майна. Так, підтвердженням вашого права власності на нерухоме майно є запис в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно України (ДРРП). За відсутності цього доказом права власності можуть бути судове рішення, свідоцтво про спадщину, договір купівлі-продажу, техпаспорт об'єктів нерухомості та навіть податкова звітність. І такий перелік не є вичерпним.

Втім, після подання заяви не виключено, що у вас можуть також запросити уточнити подані дані у заяві та/або надати додаткову інформацію та/або докази.

Чи можна відкликати подану заяву?

Заява, подана до Реєстру, може бути відкликана заявником через систему Дія в будь-який час до прийняття остаточного рішення по ній. Відкликання заяви не впливає на можливість її повторного подання до Реєстру в майбутньому. Якщо заяву відкликано – вона все одно залишається в Реєстрі, але з позначкою «Відкликана».

Чи є граничні строки для подання заяв?

На сьогодні не встановлено жодного обмеження строків для подання заяв, оскільки війна все ще триває і збитки завдаються щодня.

Проте згодом не виключено, що встановлять розумні строки для подання заяв та/або визначать дату, з якої Реєстр буде закритий для заявників.

Що робити, якщо вже є судове рішення в Україні

Наявність рішення господарського суду про відшкодування збитків, спричинених військовою агресією:

• не забороняє подання заяви;
• не означає, що шкода компенсована;
• є потужним доказом для Реєстру.

Водночас зауважимо, що практично у кожній категорії заяв є окремий розділ «Інші юридичні провадження», де кожен заявник може надати інформацію про відповідні судові справи або розслідування правоохоронних органів (за наявності).

Отже, наявність судового рішення не означає автоматичну виплату компенсації, однак є важливим доказом для Реєстру та майбутнього компенсаційного механізму.

Адже судове рішення не створює міжнародного механізму стягнення з рф, але:

• є додатковим вагомим доказом в частині оцінки вартості знищеного/пошкодженого майна та інших збитків (а в окремих випадках деталізує суму вимоги до Реєстру збитків, вказує на методику розрахунку та описує суму недоотриманого прибутку через знищення/пошкодження майна, активів, релокацію бізнесу, окупацію територій та втрату доступу до майна на ТОТ тощо);
• не звільняє, але спрощує подання всіх доказів знищення/пошкодження майна та/або отримання інших збитків при поданні Заяви до Рестру збитків.

Відповіді на 8 поширених запитань

Запитання 1. Чи потрібно подавати заяву до Міжнародного реєстру, якщо бізнес уже отримав компенсацію від держави?

Так, потрібно.

Подання заяви до Міжнародного реєстру збитків для України:

• не дублює державну компенсацію;
• не скасовується через отримані виплати (лише, можливо, вона буде зменшена на суму отриманих коштів, проте наразі це лише допінформація при поданні заяви);
• наразі є єдиною підставою для майбутніх виплат від рф.

Запитання 2. Яку категорію обрати, якщо майно на ТОТ і немає доступу, але воно ще не знищене?

Для цього є спеціальна категорія заяви A3.6 – втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.

Навіть якщо згодом майно буде знищене:

• A3.6 подається вже зараз;
• A3.2 про пошкоджене або знищене нежитлового нерухомого майна може подаватися пізніше, коли буде підтверджено факт знищення.

Запитання 3. Чи можна подати заяву без експертної оцінки збитків?

Так, можна і потрібно.

Реєстр приймає:

• орієнтовну суму;
• або взагалі без зазначення суми.

На цьому етапі важливіше зафіксувати факт шкоди, а не точні цифри. Втім, у разі наявності оцінки збитків, недоотриманої вигоди чи відновлення пошкодження/зниження, економічних втрат тощо ці документи можуть стати у пригоді.

Запитання 4. Чи вплине подання заяви до Реєстру на податковий та бухгалтерський облік?

Ні, саме подання заяви не має податкових наслідків.

Такі наслідки можуть виникнути лише у разі визначення та фактичного отримання компенсації, і тоді аналізуватиметься:

• джерело виплат;
• цільовий характер виплати;
• порядок оподаткування, який діятиме на той момент.

Запитання 5. Що робити, якщо документи на майно залишилися на окупованій території?

Подання заяви все одно можливе.

Допускаються:

• дані з реєстрів;
• копії;
• бухгалтерські документи та податкова звітність;
• будь-які докази фактичного користування майном до 24.02.2022 (а за окремих випадків – починаючи з 2014 року).

Запитання 6. Чи може фізособа подати заяву, якщо станом на сьогодні вже припинений ФОП?

Так, але не будь-яку.

Факт:

• призупинення діяльності;
• простою;
• неможливості доступу до свого комерційного майна/документів (наприклад, через активні бойові дії)

не є перешкодою для подання заяви, якщо йдеться, наприклад, про пошкодження нерухомого майна чи втрата контролю на даним на ТОТ.

Таку заяву якраз і подає фізособа, яка була ФОПом, як правило, в частині знищення/пошкодження нерухомого майна. Водночас така заява в категорії А3.5 – Втрата приватного підприємництва, подається лише діючими ФОПами.

Запитання 7. Чи є строк подання заяв до Міжнародного реєстру збитків?

На сьогодні жорсткого кінцевого строку не встановлено, але подання на ранньому етапі:

• зменшує ризики;
• спрощує доведення;
• забезпечує фіксацію шкоди в першій хвилі.

Запитання 8. Хто має готувати заяву – бухгалтер, юрист чи керівник?

Оптимально – разом:

– бухгалтер:

• підтверджує використання майна в бізнесі;
• надає облікові документи;

– юрист:

• формує правову позицію;
• визначає категорію збитків.

Але формально подати заяву може сам ФОП або керівник юрособи через вебпортал Дія.

Висновки для бухгалтерів, керівників та ФОПів

1. Міжнародний реєстр збитків (RD4U) – це не про податки, а про збереження права бізнесу на репарації.
2. Державна допомога не замінює міжнародну відповідальність рф. Якщо збиток не зареєстрований – він юридично «не існує» для майбутніх виплат.
3. Міжнародний реєстр збитків – це фіксація відповідальності агресора і основа майбутніх репарацій.
4. Це не альтернативи, а різні рівні захисту прав. Бізнесу варто реєструвати збитки в RD4U незалежно від отримання державної компенсації.
5. Наявність судового рішення спрощує доказування розрахунок грошової вимоги та дає можливість подати заяви до Реєстру збитків у відповідних категоріях та отримати суму репарацій у розмірах на дату виплати.