Як подати заяву до Міжнародного реєстру збитків: практичні поради від експерта

1. Які види заяв вже доступні до подання?
2. Які заяви доступні в режим бета-тестування?
3. Заяви, форми яких вже є, але застосувати їх поки що неможливо
4. Висновки

У попередній статті «Що таке міжнародний реєстр збитків (RD4U), навіщо бізнесу реєструвати втрати і чому це варто зробити зараз?» ми вже розглянули, що таке Міжнародний реєстр збитків, яку роль він відіграє у майбутньому механізмі репарацій та чому реєстрація збитків є важливою для бізнесу.

У цій частині зосередимось на практичних питаннях:

• які саме категорії заяв уже доступні або найближчим часом будуть доступні для бізнесу, ФОПів та державних підприємств
• на що слід звернути увагу при їх поданні.

Важливо розуміти, що не всі категорії заяв для бізнесу відкриті одночасно. Частина з них доступна вже зараз, частина – перебуває у режимі бета-тестування, а деякі категорії лише заплановані до відкриття. Саме тому помилка у виборі категорії або зволікання з поданням заяви може призвести до втрати часу або ускладнення захисту своїх прав у майбутньому механізмі репарацій.

Які види заяв вже доступні до подання?

Для подання вже доступні такі заяви:

Для юросіб. Незважаючи на існуючий перелік категорій Заяв, які призначені саме для юросіб, доступних з них на сьогодні ще не має.

Для фізосіб. Для них (у тому числі і ФОПів) зараз доступні 13 категорій. З самими заявами и правилами їх подання можна ознайомитись за посиланням.

1. Заява "Втрата контролю за нерухомістю на ТОТ"

Якщо ми говоримо про ФОПів, то їм варто звернути увагу на категорію Заяв А3.6 – Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на ТОТ. Форму та правила подання цієї заяви можна знайти за посиланням.

Варто також ознайомитись з інструкцією щодо їх подання.

Важливі моменти:

1. Категорія А3.6 включає в себе заяви, пов'язані з вартістю втрати доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.
2. Заяви у категорії А3.6 можуть бути подані фізичними особами або від імені фізичних осіб, які є власниками нерухомого майна, у тому числі із зазначенням використання такого майна у підприємницькій діяльності (ФОП).
3. Заяви в категорії А3.6 можуть бути подані лише щодо вартості нерухомого майна.
4. Заяви, пов'язані з пошкодженням або знищенням житлового або нежитлового нерухомого майна, мають бути подані з використанням Форм Заяв для відповідних категорій (А3.1 – Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна або А3.2 – Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна). Заяви щодо інших збитків, пов'язаних з нерухомим майном, мають бути подані з використанням Форм Заяв для відповідних категорій.
5. Заяву необхідно подати до Реєстру через вебпортал Дія.

Приклад 1.

Як бути, якщо у 2014 році власник нерухомості залишив своє нерухоме майно на ТОТ? Раніше був періодичний доступ до цього майна, але з 24.02.2022 така можливість відсутня або є, проте лише будучи залежним від рф, її органів влади чи підконтрольної їй організації, власник нерухомості може подати таку заяву.

Якщо вам відомо, що нерухомість знищена/пошкоджена, проте наразі відсутні підтвердні документи, ви можете:

• подати заяву в категорії A3.6 щодо втрати доступу або контролю над нерухомим майном на ТОТ,
• згодом, після отримання бодай якихось доказів, подати Заяви в категорії А3.1 або А3.2 або надати докази з відкритих джерел.

З цим та іншими запитаннями можна ознайомитись тут.

2. Заява "Втрата комерційної нерухомості"

Щодо категорії Заяви А3.2. Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна, про що ми згадували вище, варто знати, що вона:

1. Також подається фізособами або від імені фізосіб, які є власниками нерухомого майна.
2. Таку заяву щодо нежитлового нерухомого майна, яке використовувалося в комерційних цілях (ФОПами), можна подати в цій категорії, якщо майно належало фізособі.
3. Однак така заява може стосуватися лише вартості майна або витрат на його ремонт. Якщо ваша заява також стосується інших збитків, таких як втрачений прибуток від пошкодження або знищення, вам слід також подати заяву в іншій категорії, наприклад A3.5 (втрата приватного підприємництва).
4. Експертна оцінка вартості майна чи вартості знищення/пошкодження, ремонту чи іншого відновлення не вимагається.
5. Якщо проводили оцінку збитків та/або маєте судове рішення – також потрібно додати таку інформацію до Заяви А3.2.

Під терміном «Нежитлове нерухоме майно» слід розуміти будь-яке майно, яке не можна перемістити і яке не використовується для постійного проживання людей.

Прикладами такого майна можуть бути:

a) офісні будівлі;

b) гаражі або місця для паркування;

c) складські будівлі або приміщення; та

d) будь-яке інше нежитлове майно, що належить фізичній особі.

Наданий перелік не є вичерпним.

Щодо доказів, які потрібно додати до Заяви А3.2., тут перелік більш-менш знайомий нашим підприємцям та їх бухгалтерам. Серед можливих доказів можуть бути такі:

a) інформація з Реєстру пошкодженого та знищеного майна України;

b) відповідні судові рішення;

c) документи від правоохоронних та судових органів, такі як документи кримінального провадження або заяви про відкриття кримінального провадження (витяги з ЄРДР, акти ДСНС, звіти військових адміністрацій, акти місцевих органів влади, включаючи звіти про обстеження майна представниками міських, селищних або сільських рад);

d) повідомлення ЗМІ, у т.ч. інтернет-видань та інформаційних каналів у месенджерах;

e) фото- та відеоматеріали (зокрема, тут варто врахувати відео та фото, розміщені у соцмережах, YouTube та ін., у т.ч. верифіковані відео повного знищення міст, сіл, селищ, де перебувало таке майно); та

f) письмові свідчення сусідів, представників або керівників місцевих жеків, управляючих компаній чи інших осіб, які можуть підтвердити подію.

Наданий перелік можливих доказів не є вичерпним.

З цим та іншими запитаннями можна ознайомитись тут.

Які заяви доступні в режим бета-тестування?

3. Заява "Пошкодження/знищення інфраструктури"

Йдеться про такі категорії заяв, як Заяви B1.1, B1.2, C1.1, C1.2 Пошкодження або знищення критичної та не критичної інфраструктури.

Важливі моменти:

1. Цю заяву можуть подати бізнес або державна установа, власники критичної або не критичної інфраструктури. Але для цього мають взяти участь у бета-тестуванні за посиланням.
2. Поняття «власник інфраструктури» також означає юросіб з правом повного господарського відання або правом оперативного управління відповідною інфраструктурою.
3. Заяви, пов'язані з інфраструктурою, можуть бути подані тільки щодо вартості знищеного майна або вартості ремонту чи відновлення пошкодженої інфраструктури або її функцій. Заяви щодо інших збитків, пов'язаних з пошкодженням або знищенням інфраструктури та подані в цих категоріях, не будуть внесені до Реєстру.

Серед переліку інфраструктури в таких секторах (яка може розглядатися як критична інфраструктура) названі такі, як:

• урядування та надання найважливіших публічних (адміністративних) послуг;
• енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії);
• водопостачання та водовідведення;
• продовольче забезпечення;
• охорона здоров’я та фармацевтична промисловість;
• інформаційні послуги та електронні комунікації;
• фінансові послуги;
• транспортне забезпечення;
• оборона, державна безпека, правопорядок, цивільний захист населення та територій, служби порятунку;
• хімічна промисловість;
• дослідницька діяльність.

Важливо!

Для подання Заяв B1.1, B1.2, C1.1, C1.2 варто також підготувати докази проведення офіційної оцінки збитків та їх суму, підтвердження вартості об’єкта інфраструктури до 24.01.2022, а також докази проведеного ремонту для відновлення її функціонування (повного чи часткового) та їх вартості. Адже багато підприємств приватного бізнесу та державні підприємства ремонтували за власний рахунок чи за рахунок донорів власні об’єкти інфраструктури, що дає право на відшкодування за рахунок репарацій. Наявність судового рішення також є важливою інформацію.

4. Заява "Втрата активів"

У режимі бета-тестування також доступна така категорія заяв, як Заява C3.1 Пошкодження, знищення або втрата активів.

Важливі моменти:

a) Заяви у категорії C3.1 можуть подаватися юридичними особами, які є власниками активів. Під терміном «власник» розуміють юросіб з правом повного господарського відання або правом оперативного управління відповідним активом.

b) Подати таку заяву можуть бізнес або державна установа – керівник, який зазначений як такий в ЄДР.

c) Для цілей цієї категорії термін «актив» означає будь-яку матеріальну або нематеріальну цінність, яка генерує (створює) економічні вигоди або від якої очікується створення економічних вигід для її власника (власників).

d) Ця заява в категорії С3.1 може бути подана щодо пошкодження, знищення або втрати активів, втрати прибутку від відповідних активів, повної втрати бізнесу, а також щодо інших прямих витрат, понесених в результаті такого пошкодження, знищення або втрати. Докази можуть включати комерційні звіти за роки, що передували втраті. Докази, що подаються щодо втрати прибутку, повинні враховувати витрати, які були б понесені для того, щоб отримати дохід, що було втрачено (тут йдеться саме про недоотримані доходи).

e) Для подання Заяви С3.1 слід підготувати та вказати:

• орієнтовну суму вимоги, її деталізацію та методику розрахунку,
• детальний опис суми вимоги та докази щодо орієнтовної суми та її деталізації,
• суму компенсаційних виплат, отриманих від України в особі уповноважених державних органів,
• інформацію про відповідні судові справи або розслідування правоохоронних органів (за наявності).

Заяви, форми яких вже є, але застосувати їх поки що неможливо

Наразі є також певна категорія заяв, які вже створені в Реєстрі, проте ще не доступні до заповнення та подання. Оскільки вони є дуже цікавими для бізнесу та державних підприємств, тож варто про них знати та очікувати старту бета-тестування або подання після цього у звичайному порядку.

5. Заява "С1.5 Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна (не пов'язане зі збитками для бізнесу)"

Ця заява призначена для нежитлового нерухомого майна, метою якого не є отримання прибутку. Заяви в цій категорії можуть бути подані лише щодо вартості знищеного майна або вартості ремонту чи відбудови пошкодженого майна щодо:

• будівель або окремих споруд,
• незавершених будівництвом об’єктів нерухомого майна тощо.

Але важливо: при поданні Заяви С1.5 потрібно буде вже вказати:

• орієнтовну суму вимоги,
• докази проведення експертної оцінки збитків (якщо така оцінка проводилась),
• суму експертної оцінки збитків (якщо така оцінка проводилась),
• підтвердження вартості майна до 24 лютого 2022 року, 
• докази щодо проведених ремонтних робіт на об'єкті нерухомого майна та їх вартості. 

Окрім того, для такої заяви дуже доречним буде вказати інформацію про отримане судове рішення щодо вартості майна та суми, необхідної для її відновлення (звісно, така сума буде розрахована станом на дату розгляду справи в суді та згодом має бути перерахована вже на момент виплати за рахунок репарацій).

6. Заява "С3.3. Переміщення (евакуація) бізнесу"

На цій категорії заяв слід зупинитись дещо детальніше. Зокрема, таку Заяву С3.3 можуть подавати юрособи, які є власниками бізнесу,

• що розташовані та/або здійснюють діяльність на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води,
• та які були змушені евакуювати або перемістити свій бізнес в інше місце 24 лютого 2022 року або після цієї дати.

Термін «переміщення бізнесу» означає повне або часткове фізичне переміщення операційної діяльності, активів та/або працівників бізнесу з його первинного місця розташування на нове місце зі збереженням його існуючої юридичної особи та її правосуб’єктності.

«Евакуація бізнесу» означає термінове переміщення бізнесу внаслідок або з метою уникнення безпосередньої та прямої загрози.

Важливі моменти:

1. Заяви можуть бути подані щодо витрат на евакуацію або переміщення бізнесу, а також щодо втрати прибутку в результаті такої евакуації або переміщення. Зокрема, йдеться про транспортні та логістичні витрати, витрати на повторний запуск бізнесу, оренду житла для співробітників, а також інші прямі витрати.
2. Заявники повинні подати всі відповідні підтвердні докази, а також інформацію про деталізацію заяви та про методологію визначення орієнтовної суми вимоги заяви.
3. Якщо заява подається щодо втрати прибутку, необхідно надати докази, що підтверджують таку втрату, зокрема комерційні звіти за роки, що передували втраті. Докази, що подаються щодо втрати прибутку, повинні враховувати витрати, які були б понесені для того, щоб отримати дохід, що було втрачено.
4. Також перед поданням заяви слід підготувати орієнтовну суму вимоги та її деталізацію, методику розрахунку та докази цього, а також вказати про отримані суму компенсаційних виплат від України та інформацію про відповідні судові справи або розслідування правоохоронних органів (за наявності).

7. Заява "C3.4 Інші економічні втрати"

Заяви C3.4 – Інші економічні втрати – можуть бути подані щодо економічних втрат заявника та не охоплюють вимоги (за іншими заявами) щодо:

1. пошкодження, знищення або втрати активів, втрати прибутку від відповідних активів, повної втрати бізнесу, а також інших прямих витрат, понесених в результаті такого пошкодження, знищення або втрати (це Заява С3.1);
2. втрати контролю над майном, що належить юрособам, на ТОТ, включаючи вартість майна, втрату прибутку внаслідок втрати контролю над майном, а також повну втрату бізнесу (це Заява С3.2);
3. витрат на евакуацію або переміщення бізнесу, що належить юрособам (включаючи, наприклад, транспортні та логістичні витрати, витрати на повторний запуск бізнесу, оренду житла для працівників та інші прямі витрати), а також щодо втрати прибутку внаслідок такої евакуації або переміщення (це Заява С3.3).

При поданні цієї витрати слід надати опис економічних втрат та їх детальний розгорнутий опис. До речі, при поданні позовних заяв наразі слід враховувати, що такі економічні втрати мають бути описані окремо із визначенням цієї суми та методики розрахунку. Якщо такі судові рішення вже є – це чудово та значно спростить опис та їх деталізацію.

8. Заява "А3.5. Втрата приватного підприємництва"

Заяви в цій категорії А3.5 подаються щодо втрати прибутків, понесених фізичною особою – підприємцем. При цьому слід додати відповідні докази, зокрема:

1) фінансові рахунки фізичної особи – підприємця за роки, що передували втраті, контракти або податкову звітність,

2) розрахунок недоотриманого доходу,

3) а також описати

• події, що призвели до втрати приватного підприємництва, та вказати дату відновлення приватного підприємництва (за наявності), додати докази,
• розрахунок орієнтовної суми, методики розрахунку.

Висновки

1. Для бізнесу та ФОПів уже зараз доступні окремі категорії заяв до Міжнародного реєстру збитків, зокрема щодо втрати доступу до нерухомості на ТОТ та пошкодження або знищення нежитлової нерухомості.
2. Подання заяв у режимі бета-тестування (інфраструктура, активи, втрата бізнесу) потребує ретельної підготовки доказів, зокрема фінансових та оціночних документів.
3. Відсутність експертної оцінки або судового рішення не є перешкодою для подання заяв у більшості категорій, однак наявність таких документів значно посилює позицію заявника.
4. Категорії заяв не є взаємовиключними: в окремих випадках бізнес може та повинен подавати кілька заяв у різних категоріях щодо одного об’єкта або діяльності.
5. Реєстрація заяв у Міжнародному реєстрі збитків не замінює державні програми компенсації, але є необхідною умовою для реалізації права на майбутні репарації від РФ.

Отже, бізнесу варто не чекати відкриття «ідеальної» категорії, а треба фіксувати збитки вже зараз у доступних формах, поступово доповнюючи їх доказами та новими заявами у разі відкриття додаткових категорій.