Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Українці можуть отримувати солідні неустойки за завданим збитком, не лише після підписання договору з кимось, а й навіть і без нього. Відповідного висновку дійшла Велика палата Верховного Суду під час розгляду справи №686/21962/15-ц. І постановила: стаття 625 ЦКУ застосовується не лише до договірних, а й до деліктних зобов'язань, - зазначає UBR.
«Це коли у людини не було підписаного договору, але збиток було завдано. Скажімо, водій потрапив в аварію, і хтось оплачує збиток, завданий автомобілю або здоров'ю людини. Або ще простіше: сусід згори вас затопив і тепер повинен оплачувати ремонт», — пояснює старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.
!!! Якщо суму збитку підтверджено, але друга сторона зволікає з його відшкодуванням, то, згідно з постановою Верховного Суду, має нараховуватися неустойка у розмірі 3% інфляції + поточний індекс інфляції.
Причому той індекс, що фіксувався Держстатом на момент появи боргу. Якщо боргова історія тягнеться, наприклад, з 2014 або 2015 року, то можна отримати великі суми зверху — тоді офіційна інфляція перебувала на рівні 24,9% і 43,3%, відповідно. В останні роки її темпи помітно знизилися: цього року вона наразі тримається на 9,9%, у 2017-му становила 13,7%, а в 2016-му — 12,4%.
Історій із затяжними боргами у людей більше ніж достатньо. Вони, на відміну від бізнесу, де пені і штрафів бояться як вогню, дуже неакуратно розраховуються за боргами.
«Потерпілі можуть роками чекати стягнень у своїх справах. Навіть після винесення відповідних постанов суду і навіть після відкриття виконавчого листа Державної виконавчої служби. Можна і 5 років нічого не отримати. ДВС завалена справами і там тотально бракує кадрів», — наголосив керуючий партнер ЮФ «Можаєв і партнери» Михайло Можаєв.
До того ж і надалі використовується корупційна схема, за якої держвиконавець не стягує з відповідача збиток за окрему винагороду з його боку. До речі, саме тому потерпілі дедалі активніше користуються послугами не державних, а приватних виконавців. Останні більше зацікавлені в успішному вирішенні справи.
«Вони працюють за ті ж 10% від суми стягнення, що і їхні державні колеги, але працюють на себе особисто, тому більше мотивовані на результат. Та й не завалені настільки роботою і можуть самі обирати справи. Кількість цих фахівців зростає. У судах уже висять списки з їхніми контактами, в них уже близько десяти осіб», — зазначив Можаєв.
Юристи переконані: у міру популяризації в Україні стягнення неустойок у недоговірних відносинах люди дедалі частіше вдаватимуться до цього. Особливо у випадках із великим збитком. А далі правознавці розраховують на логічну людську реакцію: чим активніше з відповідачів стягуватимуть неустойки, тим менше вони зволікатимуть зі сплатою боргів. Це стане вкрай невигідно.
Олена Лисенко
