Коментар до Постанови ВС від 23.11.2018 р., справа №489/4756/16-а
Хто з держорганів має право на складення припису після перевірки?
До таких держорганів можна віднести, зокрема, Держархбудконтроль, Держпраці, Держпродспоживслужбу тощо.
Складення приписів за результатами перевірки вказаним держорганами передбачені наступними документами:
2) п. 19-26 Порядку №295;
Що таке припис?
Припис – це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
У приписі вказують перелік порушень, які виявлені під час контрольного заходу та строки для їх усунення (з повідомленням про виконання держорган, який його виніс).
Що загрожує за невиконання припису?
Законом можуть бути передбачені різні санкції за невиконання припису — або штрафні санкції на госпсуб'єктів (ЮО чи ФОПа), або адмінштраф на посадову особу ЮО та/або ФОпа.
Наприклад, відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 65 Закону №2042 оператори ринку несуть відповідальність за невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми. Штрафи за таке ігнорування припису Держпродспоживслужби встановлені у таких розмірах:
- на юросіб у розмірі 29 784 грн (8 мін. з/п на 2018 р),
- на фізосіб - підприємців - у розмірі 18 615 грн (5 мін. з/п на 2018 р).
Адмінштрафів на посадових осіб та фізосіб-підприємців в КупАП в цьому випадку не передбачено.
А ось у разі невиконання приписів Держпраці чи Держархбудконтролю передбачений адмінштраф. У ст. 188-1 — 188-51 КупАП наведено перелік держорганів, які можуть застосувати адмінштрафи за невиконання приписів.
Які адмінштрафи встановлені за невиконання приписів?
Якщо звернутись до норм КУпАП, то невиконання законних вимог посадових осіб Держпраці тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 850 до 1700 грн (ст. 188-6 КУпАП).
А невиконання законних вимог, зокрема, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці, тягне за собою накладення штрафу на працівників від 102 грн до 170 грн і на посадових осіб - від 510 грн до 1700 грн (ст. 188-4 КУпАП).
Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів Держархбудконтролю призведе до штрафу від 5100 грн до 6800 грн (ст. 188-42 КУпаП).
Але при притягненні до адмінвідповідальності вкрай важливими є з'ясування:
- дотримання строків для застосування адмінстягнень (штрафів),
- дата відліку строків для їх застосування — з моменту виявлення (за перевіркою виконання припису органом, який його склав) чи з дати, вказаної у приписі для його виконання.
Як визначити дату відліку строку давності для адмінштрафів?
Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
Винятком є випадки, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього КУпАП підвідомчі суду (судді).
Але зазначених вище адмінштрафів від Держпраці та від Держархбудконтролю це не стосується.
Що говорить суд?
У коментованій справі ВС звертає увагу на те, що відповідно до п. 7 Порядку №553, для посадових осіб Держархбудконтролю не встановлено будь-яких обмежень щодо строків перевірки виконання суб'єктом містобудування приписів про усунення порушень. Тобто законодавством не встановлено обов'язку Держархбудконтролю здійснити перевірку виконання свого припису протягом якогось певного обмеженого строку.
Правопорушення, вчинене підприємством (суб'єктом містобудування), носить характер триваючого, оскільки ним не було виконано припис Держархбудконтролю про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Цей припис не було виконано ні протягом наданого безпосередньо у змісті припису строку, ні після спливу цього строку (наприклад, строк виконання припису - до 29 червня включно). Порушення тривало на час, коли його було зафіксовано (дата перевірки виконання припису — 5 вересня).
Отже, ВС звертає увагу на те, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Ці правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан триває значний час і винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Отже, невиконання припису органу державного нагляду (контролю) - незалежно від того, встановлені у ньому строки його виконання та повідомлення держоргану про таке виконання, чи ні, - є триваючим правопорушенням.
Тому адмінстягнення (штраф), передбачений за невиконання припису держоргану застосовується до посадових осіб не пізніш як через два місяці з дня виявлення факту невиконання припису, тобто з дати складення акту перевірки виконання припису Держархбудконтролем. Та ж сама ситуація й з приписами Держпраці.
А ось щодо Держпродспоживслужби — то тут дещо інакше. Порядок застосування штрафу за порушення вимог Закону №2042, у т.ч. за невиконання припису Держпродспоживслужби, та строки розгляду таких справ визначені у ст. 66 Закону №2042. Так, штраф за невиконання припису може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Таким чином, оскільки невиконання припису органу держнагляду (контролю) є триваючим порушенням, то такий штраф може бути застосований протягом шести місяців з дати виявлення (датою складення акту за результатами позапланового інспектування виконання припису — п. 9 ч. 1 ст. 11 Закону №2042), але не пізніше одного року з дня вчинення (тобто з дати складення припису).
