Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФС у підкатегорії 102.23 «ЗІР» нагадує, що відповідно до п. 46.2 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінзвітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінзвітність, яка складається та подається відповідно до п. 46.2 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до декларації з податку на прибуток та Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та її невід’ємною частиною.
Згідно з п. 48.3 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до декларації та є її невід’ємною частиною.
Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається декларацією (п. 48.7 ПКУ).
Статтею 2 Закону про бухоблік встановлено, що підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств, а також визначено критерії, за якими підприємства відносяться до відповідної категорії.
Форми фінзвітності, які складаються відповідно до національних та міжнародних стандартів, визначені НП(С)БО 1. Суб’єкти малого підприємництва при складанні фінзвіту застосовують П(С)БО 25. Суб’єкти бухобліку в державному секторі при складанні фінзвітності застосовують норми НП(С)БО у державному секторі 101. Банки подають форми фінзвітності визначені Інструкцією НБУ №373.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону підприємства можуть подавати уточнену фінзвітність та уточнену консолідовану фінзвітність на заміну раніше поданої фінзвітності та консолідованої фінзвітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінзвітності та уточненої консолідованої фінзвітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінзвітності та консолідованої фінзвітності, що уточнюються.
Якщо внаслідок виявлених у фінзвітності помилок підлягають уточненню показники Декларації (Звіту), таке уточнення здійснюється відповідно до положень ст. 50 ПКУ, із поданням до уточнюючої Декларації (Звіту) уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період.
Статтею 1863 КУпАП передбачена відповідальність посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, зокрема, за подання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією. За перше порушення штраф на посадових осіб становить від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн), а за повторне порушення - від 15 до 20 нмдг (від 255 до 340 грн)
Від імені органів державної статистики розглядати справи і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу (ст. 2443 КУпАП).
З урахуванням зазначеного, за подання фінзвітності не за встановленою формою органами державної статистики до посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності застосовується адміністративна відповідальність.
