Українське законодавство передбачає три форми організації адвокатської діяльності — індивідуальну практику, адвокатське бюро та адвокатське об’єднання. Яку краще обрати?
Про особливості форм розповів у подкасті «Експертна думка» Голова Комітету НААУ з питань адвокатської практики Богдан Кушнір.
За його словами, молоді адвокати здебільшого обирають індивідуальну практику, щоб увійти в професію та набратися досвіду. Натомість ті, хто відновлює діяльність після роботи на інших посадах, частіше долучаються до адвокатських об’єднань або створюють їх самостійно. Адвокатське бюро підходить для роботи без формування штату.
У комітеті НААУ підготували таблицю з ключовими аспектами — від процедури реєстрації до питань оподаткування та можливостей найму. Серед відмінностей він назвав право об’єднань вільно обирати назву, чого немає у випадку бюро чи індивідуальної діяльності.
Спікер також підкреслив, що закон не встановлює мінімального розміру статутного капіталу в разі утворення юридичної особи (АБ, АО). Внески можуть бути грошовими, майновими чи у вигляді інтелектуальної власності, однак включення майна до балансу може створити додаткові зобов’язання під час ліквідації.
Щодо реєстрації Б.Кушнір зазначив, що її можна здійснити через портал «Дія», ЦНАП або у нотаріуса. Головною умовою він назвав правильно оформлений статут, для чого НААУ пропонує типовий зразок.
Окремо спікер пояснив, що для індивідуальної практики зазвичай обирають другу групу ФОП, а для бюро та об’єднань — третю. Це, на його думку, дозволяє максимально спростити податкову звітність.
