Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розд. ХІV «Спеціальні податкові режими» ПКУ. Про це інформують у Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.
Відповідно до п. 291.2 ПКУ спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.
Пунктом 291.5 ПКУ визначено види діяльності, за умови здійснення яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ).
Підпунктом 14.1.145 ПКУ визначено, що підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
Згідно з п. 215.1 ПКУ до підакцизних товарів, зокрема, належить електрична енергія. Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України від 13.04.2017 №2019-VIII «Про ринок електричної енергії» виробництво електричної енергії – діяльність, пов’язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів, крім діяльності із зберігання енергії.
Згідно з пп. 14.1.29 ПКУ відновлювальні джерела енергії – джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів.
Оскільки електрична енергія є підакцизним товаром, платники єдиного податку першої – третьої груп не мають права здійснювати виробництво та продаж електричної енергії.
Водночас мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування платники, які здійснюють виробництво електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, у т. ч. з енергії сонячного випромінювання за допомогою власної сонячної електростанції та використовують її виключно для власних потреб, за умови дотримання глави 1 розд. ХІV ПКУ, зокрема, відсутності в реєстрі платників єдиного податку видів діяльності щодо виробництва електроенергії, її передачі від генеруючих систем до пунктів розподілення, розподілення та продаж споживачам.