Податківці у підкатегорії 130.06 «ЗІР» зауважили, що відповідно до абзацу першого п. 10 розд. І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління НБУ від 29.07.2022 №162 (далі – Інструкція №162), фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Підпунктом 1 п. 28 розд. І Інструкції №162 визначено, що надавач платіжних послуг зобов’язаний, зокрема, надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття рахунку користувача – платника податків та проводити видаткові операції за рахунком такого користувача в порядку, визначеному ст. 69 ПКУ.
Особа, яка відкриває рахунок фізичній особі (власник рахунку/представник власника рахунку/особа, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), зобов’язана письмово повідомити надавача платіжних послуг про наявність або відсутність у власника рахунку статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Згідно з абзацом третім п. 24 розд. І Інструкції №162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Відповідно до абзаців першого – другого п. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ПКУ.
Контролюючі органи мають право, зокрема, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пп. 20.1.6 ПКУ).
Абзацом перший п. 85.2 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з абзацом першим п. 62 розд. IV Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75 (далі – Положення №75), виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
При цьому відповідно до п. 63. розд. IV Положення №75 виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити:
- назву документа (форми);
- дату складання;
- найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи;
- зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Підпунктом 6 п. 3 розд. I Порядку №75 визначено, що клієнтські рахунки – рахунки, за якими обліковуються кошти, розпорядником яких є клієнти банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу), розрахункові рахунки.
Отже, оскільки виписки з рахунків є первинними документами, то під час проведення документальної перевірки (у т. ч. у зв’язку з припиненням діяльності) фізична особа – підприємець зобов’язана надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки, у тому числі виписки з своїх рахунків, які відкриті як для здійснення підприємницької діяльності, так і для власних потреб.