Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Основними документами, що регулюють водні відносини в Україні, є Водний кодекс України від 06.06.95 р. №213/95-ВР, зі змінами та доповненнями (далі — ВКУ), Податковий кодекс України від 02.12.10 р. №2755-VІ, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), інші закони України та нормативно-правові акти, прийняті відповідно до них.
Відповідно до статті 48 ВКУ до спеціального водокористування належить забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами для задоволення питних потреб, а також для господарсько-побутових, промислових, сільськогосподарських та інших потреб на підставі дозволу та є платним.
Згідно зі статті 42 ВКУ водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі — це ті, що мають власні водозабірні споруди та відповідне обладнання для забору води.
Вторинні водокористувачі (абоненти) — це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води до їхніх систем на умовах, що встановлюються між ними.
Згідно зі статтею 323 ПКУ платниками збору є водокористувачі — суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їхні філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юрособи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Об’єктом обкладення збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їхніх системах водопостачання (п. 324.1 ст. 324 ПКУ).
Згідно з пп. 324.4.1 статті 324 ПКУ збір не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які перебувають на цій території у той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, у межах їхньогго житлового фонду та присадибних ділянок).
З відповідей на запитання під час відкритої зустрічі голови ДПС у Дніпропетровській області Вадима Куслія з підприємницькою спільнотою Дніпропетровщини 8 лютого 2012 року
