Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.
До суми доходу за звітний період включаються сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (п. 292.3 ст. 292 ПКУ).
Пунктом 296.1 статті 296 ПКУ визначено, що платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1-296.1.3 цього пункту.
Платники єдиного податку четвертої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2 ст. 44 ПКУ (пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним пп. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обчислення об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України (п. 44.2 ст. 42 ПКУ).
Згідно з п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. №193 (далі — П(С)БО 21), курсова різниця — різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.
Відповідно до п. 7 П(С)БО 21 монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кожну дату балансу. Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції та на дату балансу (п. 8 П(С)БО 21).
Враховуючи вищевикладене, перерахунок іноземної валюти, яка на дату закінчення звітного періоду обліковується на поточному рахунку юридичної особи — платника єдиного податку, здійснюється на дату звітного балансу на весь залишок іноземної валюти відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Курсові різниці від такого перерахунку відображаються у складі доходів або витрат платника податку.
Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є сума додатної курсової різниці від перерахунку залишків іноземної валюти. У разі утворення від’ємної курсової різниці від перерахунку залишків іноземної валюти її величина не зменшує базу обкладення єдиним податком.