Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до вимог Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», із змінами та доповненнями, який діяв до 1 січня 2012 року, базою обкладення єдиним податком є сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок та/або в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Тобто до 01.01.2012 р. юридична особа — платник єдиного податку з метою обкладення єдиним податком повинна враховувати всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Згідно з пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Датою отримання доходу є дата надходження коштів на поточний рахунок (у касу) платника єдиного податку, дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, дата фактичного отримання платником єдиного податку безоплатно одержаних товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ). Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ встановлено перелік видів діяльності, якими не можуть займатися платники єдиного податку. Відповідно до п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для 4-ї групи платників єдиного податку (юридичних осіб) встановлюється у розмірі: 1) 3% доходу — у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ; 2) 5% доходу — у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку. Таким чином, сума коштів, що надійшла у 2012 році як оплата за надані у 2011 році послуги, які з 1 січня 2012 року платник єдиного податку не має права здійснювати, включається до доходу юридичною особою — платником єдиного податку в тому звітному періоді, коли вона фактично надійшла на поточний рахунок (у касу), та обкладається єдиним податком за обраною юридичною особою у 2012 році ставкою єдиного податку в розмірі 3% або 5% доходу.
Юридична особа — платник єдиного податку, яка отримала у 2012 році суму коштів за надані у 2011 році послуги, які з 1 січня 2012 року платник єдиного податку не має права здійснювати, може надалі перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови, що такі послуги не надаються з 1 січня 2012 року.
