Податківці в «ЗІР» зазначають, відповідно до пп. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
Згідно із частиною першою і другою ст. 715 та Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.
До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання (частина перша ст. 716 ЦКУ).
Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 ПКУ).
ПКУ не передбачено обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліку) платниками єдиного податку четвертої групи.
Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи мають право здійснювати бартерні операції (взаємозалік).
Докладно про договори бартеру (міни) ми писали тут. Незважаючи на те, що це давній матеріал, в частині як опису договору, так і бухгалтерського обліку він є актуальним. Про взаємозалік однорідних вимог ми розповідали тут.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!