Податківці у підкатегорії 108.01.02 ЗІР наголосили, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ (п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Для юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (абзац третій п. 292.3 ст. 292 ПКУ).
Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (абзац перший п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Водночас, п. 292.13 ст. 292 ПКУ визначено, що дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ.
Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ (абзац п’ятий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи відповідно до абзацу третього п. 44.2 ст. 44 ПКУ ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до абзацу першого п. 5 та п. 15 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 зі змінами та доповненнями, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Доходом визнається сума зобов’язання, яке не підлягає погашенню.
Пунктом 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 зі змінами та доповненнями, визначено, що зобов’язання визначається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Таким чином, сума списаної кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності включається до доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи, яка обрала особливості оподаткування на період дії воєнного стану.
