- Що таке франшиза з погляду закону
- Чому роялті не вписується в єдиний податок
- Коли франшиза перетворюється на дроблення
- Що робити, якщо ви плануєте франшизу
- Висновок
«YANKIV. Юридична компанія» розповіла, чи можна перебувати на спрощеній системі оподаткування у разі підписання договору франшизи між ФОП.
Що таке франшиза з погляду закону
У Цивільному кодексі слова «франшиза» немає. Юридично це договір комерційної концесії (ст. 1115 ЦКУ). За ним одна сторона передає іншій право користуватися своїм комплексом прав: торговельною маркою, комерційним досвідом, діловою репутацією, технологіями.
За це право франчайзі платить винагороду. На практиці це регулярні платежі, які називають роялті. І саме роялті – та точка, де для ФОП починаються проблеми.
Чому роялті не вписується в єдиний податок
Ось ключовий момент, про який рідко говорять продавці «готових франшиз». За п. 292.1 ПКУ роялті не входить до доходу ФОП на єдиному податку. Це пасивний дохід, і спрощена система на нього не поширюється.
Що це означає для ФОП-франчайзера:
- роялті оподатковується не як дохід підприємця, а як дохід звичайної фізичної особи;
- замість 5% єдиного податку (3 група) – 18% ПДФО і 5% військового збору, разом 23%;
- податок з роялті доведеться рахувати й декларувати окремо від підприємницької діяльності.
Тобто франчайзер, який розраховував жити на роялті під 5%, фактично платитиме майже вп’ятеро більше. Або ризикуватиме донарахуваннями, якщо проводитиме роялті як звичайний дохід ФОП.
Як виглядає справжня франшиза
Реальна франшиза – це не договір і логотип. По суті, це навчальний центр, побудований довкола бренду. Франчайзер дає партнеру:
- постачальників і налагоджені ланцюги закупівель;
- системи для роботи: стандарти, CRM, технології, регламенти;
- навчання персоналу, яке проводять його працівники на його обладнанні.
За цим стоїть інфраструктура, штат і реальна господарська діяльність франчайзера. Саме за такими ознаками податкова відрізняє справжні франшизи від паперових.
І є ще одна річ, без якої франшиза не існує взагалі, – торговельна марка. Договір комерційної концесії передає партнеру право користуватися вашим брендом. Але якщо марку не зареєстровано, передавати фактично немає чого: виключного права на назву і логотип у вас немає.
Зареєстрована марка закриває одразу дві проблеми. Вона дає договору реальний предмет і захищає бренд від тих, хто захоче працювати під ним без вашої згоди. Реєстрацію здійснює УКРНОІВІ (Укрпатент), і почати її варто ще до пошуку перших франчайзі.
Коли франшиза перетворюється на дроблення
Тепер подивімося на типову схему «франшизи» між ФОП. Є один бізнес, який наближається до ліміту доходу. Власник реєструє ще одного ФОП, часто родича чи знайомого, підписує з ним договір франшизи і ділить між ними дохід.
Для податкової це виглядає так:
- один бренд і один ланцюг постачання на кількох ФОП – класична ознака дроблення;
- немає реального навчання, систем і персоналу франчайзера – тобто немає змісту договору;
- платежі між ФОП схожі на штучний розподіл доходу, а не на плату за реальну послугу.
У підсумку договір франшизи між ФОП без реальної інфраструктури – це підпис під красивою обгорткою для дроблення. Такі конструкції податкова розкриває на першій же перевірці. Наслідки – донарахування за загальною системою, штрафи і ризик анулювання єдиного податку.
Що робити, якщо ви плануєте франшизу
Франшиза як модель бізнесу цілком законна. Проблема не в ній, а в спробі вписати її в спрощену систему без змісту. Перш ніж підписувати договір, дайте собі чесні відповіді:
- чи є у вас реальна система, яку ви передаєте партнеру: постачальники, стандарти, навчання;
- як ви оподатковуватимете роялті і чи вигідна модель із ставкою 23%;
- чи не виглядає ваша схема як поділ одного бізнесу між кількома ФОП.
Якщо хоча б на одне запитання відповіді немає, структуру варто продумати до підписання, а не після перевірки.
Висновок
Договір франшизи між ФОП юридично можливий, але на єдиному податку він рідко працює так, як очікують. Роялті оподатковується за ставкою 23%, а формальна франшиза без навчання, систем і персоналу стає для податкової прямим доказом дроблення бізнесу.
