Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), зокрема, які здійснюють діяльність з організації, проведення азартних ігор.
Статтею 1 Закону України від 15.05.2009 р. №1334-VI «Про заборону грального бізнесу в Україні» визначено, що азартна гра — це будь-яка гра, обов’язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості.
До азартних ігор не належать, зокрема, гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу).
Відповідно до пп. 5 п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу у свідоцтві платника єдиного податку зазначаються, зокрема, обрані фізичною особою — підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Проведення ігор на більярді, участь в яких не передбачає одержання їх учасниками грошових або майнових призів (виграшів), є господарською діяльністю у сфері розваг (пп. 14.1.46 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу). Цей вид діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 відповідає класу 93.29 «Організування інших видів відпочинку та розваг».
Отже, підприємець, який здійснює діяльність щодо надання послуг з проведення ігор на більярді, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу), в тому числі прокат інвентарю (стіл, киї та ін.), може бути платником єдиного податку другої, третьої або п’ятої групи.
