Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Фізичні особи - підприємці, які сплачують єдиний податок (крім осіб, які знаходились у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків (встановленого розміру єдиного податку) не менше повних шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку (ч. 3 ст. 4 ЗУ від 18 січня 2001 року №2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі - Закон №2240).
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві (п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону №2240).
Відповідно до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до складу доходу платника єдиного податку не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.
Таким чином, допомога по тимчасовій непрацездатності, яка повністю або частково компенсує втрату доходу, не є виручкою від реалізації товарів (робіт, послуг) фізичної особи - підприємця та, відповідно, не є об'єктом оподаткування єдиним податком, а отже оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах, тобто за ставками 15% або 17% (в залежності від суми нарахованої допомоги).
Згідно з пп. 168.1.3 п. 168.3 ст. 168 ПКУ, якщо окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та до 1 травня року, що настає за звітним, подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Таким чином, підприємці, які перебували у 2013 році на спрощеній системі оподаткування і отримували від фонду соціального страхування допомогу по тимчасовій непрацездатності, зобов’язані самостійно задекларувати таку допомогу в річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік, яку слід подати до територіального органу Міндоходів за місцем своєї прописки до 1 травня 2014 року та сплатити податок на доходи фізичних осіб за даною декларацією до 1 серпня 2014 року.
Роз’яснення з цього питання надане листом Міндоходів від 05.12.2013 р. №6366/І/99-99-17-02-02-15.