Коментар до ІПК ДПС від 01.09.2021 р. №3215/ІПК/99-00-04-03-03-06
Згідно зі ст. 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без такого об'єднання. Правове регулювання відносин, що виникають під час здійснення спільної діяльності її учасниками, передбачено ст. 1130 – 1143 ЦКУ.
Чи можливе укладання договорів про спільну діяльність підприємців–«єдинників»?
Пунктом 14.1.139 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
Своєю чергою, податківці у коментованій ІПК звертають увагу, що у п. 291.5 ПКУ відсутні застереження щодо укладення підприємцем – платником ЄП, договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи. Тобто податківці не заперечують щодо можливості підприємців – платників ЄП укладати з іншими суб’єктами господарювання договори про спільну діяльність без створення юридичної особи. Проте такі підприємці мають враховувати, що види діяльності в рамках договору про спільну діяльність повинні відповідати тим видам діяльності, здійснення яких дає право застосовувати спрощену систему оподаткування.
Зокрема, перелік видів діяльності за умови провадження яких підприємці не можуть бути платниками ЄП, наведено у згаданому вище пп. 291.5 ПКУ.
Чи потрібно реєструвати такий договір у контролюючому органі?
Згідно з п. 64.6 ПКУ на обліку у контролюючих органах повинні перебувати, зокрема, договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені ПКУ.
Відповідно у контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов'язки платника податків самостійно.
Податківці прямо не кажуть, чи потраплять договори «єдинника» під обов’язок реєстрації у контролюючому органі, проте зазначають, що на сьогодні ПКУ для договорів про спільну діяльність встановлені особливості оподаткування ПДВ та акцизним податком з реалізації пального та спирту етилового (пп. 14.1.139, пп. 4 п. 180.1, пп. 212.1.15 ПКУ).
З цього можна зробити висновок, що якщо договір про спільну діяльність укладено не між платниками ПДВ та він не передбачає реалізацію пального та спирту етилового (що для «єдинників» заборонено), то реєструвати його у контролюючому органі не потрібно.
Як оподатковується дохід за таким договором?
ДПСУ у коментованій консультації вказує: якщо договір про спільну діяльність не обліковується в контролюючих органах і кожен учасник такого договору перебуває на обліку в контролюючих органах, то такі учасники договору виконують обов’язки платників податків самостійно. У цьому випадку учасник спільного договору ФОП – платник ЄП повинен враховувати дохід від здійснення діяльності за договором про спільну діяльність у загальному порядку разом з результатами діяльності від провадження власної господарської діяльності.
При цьому податківці нічого не зазначають щодо можливості «розподілу» отриманого доходу між учасниками з метою оподаткування «єдиним» податком.
Якщо звернутися до п. 292.ПКУ, то доходом платника ЄП – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Водночас відповідно п. 14.1.36 ПКУ господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Якщо виходити з логіки та підходу податківців до оподаткування єдиним податком агентських договорів, то отримана сума коштів одним учасником в рамках договору про спільну діяльність (частина з яких підлягає перерахування іншому учаснику) підлягає включенню до доходу кожного з учасників у встановленому у договорі про спільну діяльність розмірі (одночасно датою отримання коштів одним з учасників).
Проте податківці під час перевірки можуть застосувати і фіскальний підхід, вимагаючи включення до складу доходу всієї суми коштів отримувачем, незважаючи на те, що їх частина буде надалі перерахована іншому учаснику (і тут ще виникає питання, чи не забажають податківці повторного оподаткування такої суми). Іншим варіантом може бути менш фіскальний підхід, коли податок сплачує лише отримувач коштів, а перерахована частина коштів іншому учаснику до складу доходу повторно не потрапить, оскільки вже була оподаткована першим учасником. Але такий підхід порушує принцип, що кожен з учасників веде самостійний облік та оподаткування результатів спільної діяльності.
Враховуючи законодавчу невизначеність цього питання, вважаємо, що платникам податків варто отримати детальнішу консультацію безпосередньо щодо порядку включення отриманої суми коштів до складу доходу.
***
Читайте також:
- Як обчислюється податок на прибуток за договором про спільну діяльність?
- Договір про спільну діяльність припинився: як знятися з обліку в ДПС?
- Платник ЄП 4-ї групи обробляє чужі землі: які наслідки?
- Чи має право юрособа-«єдинник» здійснювати діяльність за договором про спільну діяльність?
- Договір про спільну діяльність без утворення юрособи: хто сплачує ЄСВ?
- Чи може юрособа-«єдинник» бути учасником спільної діяльності?